Верба - важливий ранньовесняний медонос

Флора України налічує близько 900 видів квіткових рослин, що використовуються як джерело нектару (Боднарчук та ін., 1993). Серед них важливе місце займають І верби - найбільший за кількістю видів (25) рід вітчизняних деревних порід. Це дводомні роздільностатеві рослини, переважно чагарники, що дуже часто трапляються в заплавах річок, на берегах водойм, на болотах, луках та в інших, достатньо зволожених місцях. Деякі види добре ростуть і на піщаних ґрунтах (гостролиста, або шелюга, розмаринолиста, пурпурова). Природні вербники відіграють важливу роль у формуванні та розвитку лісових, заплавних, болотних фітоценозів і настільки притаманні ландшафту нашої місцевості, побуту і обрядам народу, що це знайшло своє відображення в народній творчості: “Без верби і калини нема України”.

Квітки верб зібрані у суцвіття -прямостоячі сережки, інколи трохи пониклі. Розвиваються вони напровесні з бруньок минулорічних пагонів. В арктичних і альпійських видів сережки завершують приріст поточного року. Досить часто появу на лозах сріблястих “котиків" вважають початком цвітіння цих рослин, але то помилка. “Котики” - це ще не дозрілі сережки, бджоли їх не відвідують. Відвідувати їх комахи починають пізніше, коли розкриються приквіткові лусочки і з їхніх пазух виростуть золотисті тичинки-”лапки” (на чоловічих екземплярах) або зеленкуваті приймочки маточок (на жіночих). Квітки не мають оцвітини, замість неї сформувались 1-3 нектарники. Саме нектар, що вони виділяють, а також пилок приваблюють бджіл, які збирають ці необхідні для своєї життєдіяльності продукти, одночасно переносячи пилок на приймочки маточок. Завдяки цьому вербам вдається формувати велику кількість повноцінного, генетично здорового насіння. А вербовий пилок є для бджіл одним з найякісніших білково-вітамінних кормів, споживаючи який вони спроможні жити і виконувати свої функції якнайдовше (Поліщук, Пилипенко, 1990).

Мал.1. Верба козяча

Мал.1. Верба козяча Мал.2. Верба п'ятитичинкова

Дуже цінною для бджільництва особливістю верб є їх раннє і щорічне рясне цвітіння. Коли сприятлива весна і сім’ї добре перезимували, вони можуть зібрати з вербових суцвіть навіть деяку кількість товарного меду, але в основному весь вербовий взяток іде на нарощування кількості робочих бджіл для заміни тих, що перезимували і відмирають. Чим більше виведеться бджіл, тим краще сім'я підготується до медозбору, а отже, тим більше буде отримано товарного меду з основних медоносів. Пасічникам кожної місцевості важливо знати, коли починають цвісти верби, щоб правильно організувати свою роботу з перших днів після виставляння вуликів.

Наші спостереження за початком і тривалістю цвітіння десяти з п'ятнадцяти видів, які природно ростуть на Київському Поліссі, показали, що в усіх верб спостерігаються значні відхилення термінів проходження цієї важливої фенофази в окремі роки.

Максимальна різниця в початку цвітіння різних видів за період спостережень становила від 25 до 32 діб. З'ясовано, що для зацвітання кожного з них потрібна певна кількість тепла. У більшості верб, за нашими даними, це +3 градуси. Підрахунок ведеться з перших весняних днів, коли середньодобова температура повітря перевищить З градуси. Для цього від середньої температури кожної | доби віднімається величина біологічного мінімуму, а різниця за кожний день сумується. Середньодобові температури, нижчі від біологічного мінімуму, не враховуються. Таким чином, маючи середньодобові температури весняного сезону або достовірний їх прогноз, можна з точністю до кількох днів визначити початок цвітіння видів. Зацвітання, наприклад, верби гостролистої слід чекати, коли накопичиться 42 градуси ефективних температур. Аналогічним способом, використавши середні багаторічні дані температури повітря метеостанції "Тетерів", ми визначили середні дати початку цвітіння видів, які досліджували.

Через те, що всі сезони спостережень були теплішими від середніх багаторічних показників, отримані під час розрахунків дати зацвітання в більшості випадків пізніші, ніж у 1988-1992 рр. У сезони з ранньою весною період цвітіння усіх видів верб також розтягується: у 1990 р., коли весна почалася дуже рано, він тривав 64 доби, а в найближчому до середніх показників 1988-му 47.

Отже, змінюючи одна одну, верби цвітуть півтора місяця, даючи бджолам тривалий і стабільний взяток. Але не всі види однаково цінні для бджільництва. Пасічникам поліської зони варто орієнтуватися на дві найважливіші групи верб: ранозацвітаючі (козяча, гостролиста, попеляста) і пізнозацвітаючі (тритичинкова, біла, ламка). Останні два види починають цвісти майже одночасно з тритичинковою: біла на 2-3 дні раніше, а ламка на 1-2 дні пізніше. Решта верб через незначне поширення або низьку нектаропродуктивність у забезпеченні бджіл нектаром і пилком має допоміжне значення.