Коротко про те, як можна зловити бродячий рій
Людина, котра бажає завести бджіл, стикається з непростою складовою процес - ціною. Не кожен дозволить собі витратити на купівлю вулика і сім’ї бджіл місячну зарплату. Можна купити старенького вулика або ж самому зробити, що обійдеться в рази дешевше. А сім'ю? Купити рій... Хоча ні. За ці гроші краще купити вощини і реманент. А рій зловити самому можливо. І не один. Від середини травня і до серпня десятки роїв тікають від необачних бджолярів у нове житло. І цим житлом може стати саме ваша пастка.
Робимо пастки
Пастки, так само, як і вулики, бувають рамкові і безрамкові. Безрамкові - простенькі, примітивні. Це може бути ящик, збитий з дошки, внутрішній розмір якого по можливості щоб був не менше від 30 х 30 х 40 см, менші сильні рої будуть оминати стороною. Великим теж робити не треба, бо тоді витягти на дерево і зняти буде проблематично.
Безрамкову пастку можна виготовити з відрізка дерева, головне, щоб вона була легка і міцна. Якщо ж відрізок буде в метр-півтора довжини і матиме внутрішній діаметр 28-30 см, то це вже буде справжня колода. Її не потягаєш вгорувниз, та й не треба. У такій колоді-пастці бджоли спокійно перезимують, якщо їм залишити в верхній частині гнізда 50 см щільників з медом.
Щодо безрамкової пастки, то ніяких розмірів дотримуватися не треба (тільки бажано, щоб об'єм гніздового простору був не менше 40 см3), це беззаперечно великий плюс. Її можна зробити круглою, овальною, квадратною, трикутною... Однак цей плюс анулюється великими незручностями, з яким стикнемося під час пересадки роя з пастки в рамковий вулик, особливо коли рій встиг пожити в пастці декілька днів і відбудувати щільники. Останні не завжди рівненькі, радше будуть заокругленими, зигзагоподібними. Нам ті щільники треба підрізати і вставити в підготовлені рамки, закріпити. А навколо носяться роздратовані бджоли. Тож давайте відразу майструвати пастку для бджіл, оснащену рамками, щоб потім спокійно і швидко перекласти рамки у вулик.
Для пастки згодиться будь-який матеріал, від картонної коробки до тонкої дошки. Для картонної пастки, як і пастки з ДВП, потрібно зробити жорсткий каркас, котрий не дасть змогу скластися виробу від ваги бджіл і меду. Передня і задня рейки каркасу слугуватимуть упором для плечиків рамок. Пастки з картону і ДВП недовговічні, через 1-3 сезони їх доведеться замінити. А ось пастки з фанери і дошки, якщо належно їх доглядати, слугуватимуть десятиліття.
У рамковій пастці, як і в вулику, слід дотримуватися внутрішніх розмірів. Висота з підрамковим простором - не менше (для рамок Дадана) 32 см. Краще більше, бджола полюбляє, коли внизу є вільний простір. Довжина - 45 см, а ширина... Хтось говорить, що достатньо поставити в пастку чотири рамки, хтось вважає, що достатньо шість, а ми зробимо на вісім. Хороший рій (2 кг) омине стороною і 4, і 6-рамкову пастку, а на 8 рамок підійде. Та й розміри витримувати легко: ширина пастки на 8 рамок - 30 см.
До речі, якщо у вас вулики на рамку Рута, безбоязно ставте в таку пастку. Підрамковий простір не відлякує потенційний рій. Найстрашніше, що може очікувати, - відтягнуті язики.
Дах до пастки робимо легким: обв'язка з рейок, ДВП і будь-який матеріал, котрий не пропустить вологи.
Пастку зроблено. Пора шукати дерево, на котрому встановимо Її.
А якщо Ви вирішили не робити пастку самостійно, то завжди можете придбати рійниці за доступними цінами на сайті «Гарбузового Вулика»!
Шукаємо дерево
Дуже багато у полюванні на рої залежить від правильного вибору дерева, особливо там, де роєловів чимало. Здавалося б, що ж тут такого складного - вибрати дерево. Он їх скільки. Став пастку і чекай на роя. І, можливо, дочекаєтеся. Але ж нам треба не чекати, а ловити, щоб рій сів вам, а не сусіду, котрий вибрав більш підходяще дерево.
Рої полюбляють селитися на помітних, товстих деревах. Ви, напевно, бачили такі дерева, що стоять самотою на галявинах серед поля, на узліссі, а то й серед гущі виділяється одне на місцевості густою кроною і могутністю. А також зверніть увагу на дерево, котре виділяється серед інших дерев. І щоб тут була геопатогенна зона. Як же її визначити? Комашні багато в'ється навколо, мурах. І не бійтеся, що мурахи перешкодять бджолам заселити пастку або ж чимось нашкодять. Ще про наявність такої зони свідчать розлогі, іноді покручені гілки дерева, котрі опускаються ледь не до самої землі. А на гілках багато шишок, або ж очікується гарний врожай жолудів. Добре, коли поблизу протікатиме струмок або тиха річечка, Дуже допомогло б знання шляхів льоту роїв у вашій місцевості. Частіше всього вони летять долинами вздовж річок, вздовж узлісся, в напрямку рясного на медодаї лісу.
На які ж дерева краще ставити пастку?
Беззаперечно, кращі роєловні дерева - це дуб, ялина, сосна, липа. Селяться й на інших деревах. Правда, трапляються примітні, просто ідеальні дерева, а бджоли чомусь оминають їх стороною. І причини цього ніхто не назве. Навіть досвідчений роєлов може вибрати таке дерево і залишитися без здобичі.
Оснащення і установка пасток
Теплі дні початку травня. Роботи багато на землі. Садимо, обробляємо... Весняний день - рік годує. Нам все ж слід вибрати деньок, оснастити і встановити пастки. Зволікати не треба. Хоч рої йтимуть ще в червні, липні, все ж таких хороших, як травневі рої-перваки, не буде. Ці рої ще наберуть сили, забезпечать себе і вас медом.
Для пастки слід заздалегідь підготувати рамки. Бажано, щоб на кожну пастку була рамка з темними щільниками. Немає у вас - попросіть у сусідів-пасічників. Не знайшли - нічого страшного. Обійдемося без неї.
По центру пастки встановлюємо рамку з сушником (чи вощиною). По обидва боки від неї – рамки з цілими листами вощини. Далі можна зекономити: на наступні дві рамки прикріпіть по половинці листа вощини, на решту лист вощини розділіть на рівні частини (1/3 чи 1/4). Можна взагалі крайні рамки оснастити тоненькими смужками вощини, котрі вказали б бджолам напрямок відбудови щільників.
Рамки із сушником, вощиною, а також тканину, котру кладемо зверху рамок (полотнинка), обприскуємо спеціально приготовленою для цього рідиною. Склад такої рідини в кожного роєлова відрізняється. Найпростіший. Розтопити в киплячій воді шматок старого щільника, додати у воду ложку меду (на 1 літру води), декілька листочків меліси, дрібку солі (замість води дехто використовує березовий сік, що почав бродити, замість меду - малинове варення, сіль не використовують). Така рідина не залишить байдужою жодну 1 бджолу-розвідницю, особливо через декілька днів, коли рідина почне бродити.
Багато хто для приманки роїв користується придбаним в аптеці спиртовим настоєм прополісу. Розбризкують його по стінкам пастки. Спирт випаровується і далеко розносить запах.
Останнім часом продається безліч препаратів для приманки роїв, зокрема «Апірой», «Унірой», «Санрой» та ін. Серед роєловів є прихильники і противники таких препаратів. Використати їх можна, шкоди не буде.
Пастку оснастили. По-різному можна кріпити і встановлювати пастку но дереві, Зокрема, за допомогою саморізів, кутників, мотузок. Роблять спеціально під пастку помости на дереві. Та, певно, один з найкращих способів - за допомогою дроту. Візьмемо два куски дроту, котрими можна вільно перев'язати пастку . Обв'язуємо дротом пастку спереду і ззаду, намагаючись щільніше притиснути до корпусу дашок. Піднісши пастку до обраного дерева, пропускаємо зверху дашок попід дротом міцну мотузку, в'яжемо. Обв'язавшись вільним кінцем мотузки, обережно підіймаємося на дерево. Піднявши пастку, встановлюємо її в розвилці якомога надійніше і прив’язуємо за допомогою шнура, дроту до гілля і стовбура. Мотузку знімаємо.
Коли на дереві, не треба забувати про власну безпеку. Дерева завжди повинні триматися три частини тіла: дві руки-нога, дві ноги - рука. Слід бути уважним. Ненадійних на вигляд палок краще не торкатися, а якщо виходу нема, то попередньо з силою спробуйте відламати таку гілку. Пастку можна встановлювати на висоті як 2 метри, так і 12. Найкраще ж буде метрів 4-6. І не високо, і не кожна людина, котрій заманеться з заволодіти вашою пасткою, наважиться ризикнути і вилізти. Та й бджоли полюбляють таку висоту. Куди льоток? А куди, на ваш погляд, краще? Коли льоток «дивиться» на північ, то рої пастку заселяють не так вже й часто. Зате коли заселять, то це будуть хороші рої.
Далі буде...
Василь Куліш
Житомирська обл.
Журнал «Український Пасічник»