Осінні приготування

У вересні завершено основну загодівлю бджіл для зимівлі, але ще є достатньо робіт та клопотів до кінця осені у пасічників, щоб бути впевненим в успішному перезимуванні бджолосімей. Два роки поспіль гаряча і суха осінь, неначе друге літо, змушує бджіл активно працювати у пошуках скупих, а переважно й шкідливих для перезимівлі бджіл пожитків. Активна діяльність вересневих бджіл у спекотну осінню погоду виснажує їх і скорочує тривалість життя. Бджолярам, щоб не зазнати втрат, як і в минулий сезон, необхідно пристосовуватись та змінювати методи і терміни обробки бджіл від хвороб, технологію годівлі та приготування до зими, кліматичні умови якої не може ніхто передбачити.

Готуючись до зимівлі восени, необхідно подбати, щоб вулики на пасіці були захищені від вітру, утеплені, добре ущільнені від гризунів. Є повідомлення про частіші напади птахів-шкідників на пасіки, навіть у холодніших областях України. Зграї бджолоїдки золотистої за кілька днів спустошують сильні пасіки, а бджолярі не мають ефективних засобів боротьби. Також велике значення має дотримання всіх технологічних вимог організації підготовки бджолосімей до зими. Це правильне укладання гнізд, утеплення та вентиляція у вуликах.

Укладаючи гнізда бджіл на зимівлю, необхідно зважати на силу бджолосім'ї. Бджоли повинні добре обсідати медові щільники. Не обсиджений бджолами простір у вулику матиме температуру, яка наближена до зовнішньої. У більш широкому гнізді, в процесі дихання бджіл, виділена ними пара буде конденсуватися на холодних ділянках всередині вулика, на необсиджених щільниках, спричиняючи розрідження та закисання медових запасів, також буде осідати на холодних стінках, утеплювальних матах, на дні та спричиняти їх пліснявіння. Мокрота навколо клуба легко проводить тепло й охолоджує бджіл, що спонукає їх споживати більше корму для підвищення температури, а відтак і швидше переповнюється пряма кишка бджоли. Такий стан зумовлює значне зимове осипання бджіл, ослаблення та виснаження тих, що виживають до весни, і, як результат подальший розвиток сімей.

Занадто стислі гнізда також недоречно залишати на зиму, адже висока температура спричиняє активну вентиляцію (особливо у випадку зимівлі з відкритими верхніми та нижніми льотками), і волога у гнізді різко зменшується. Надзвичайно небажаною така ситуація є наприкінці зимівлі, коли зовнішня температура підвищується і у гніздах з’являється розплід, а бджоли відчувають нестачу вологи, починають кристалізуватися кормові запаси від сухості. Від занепокоєння окремі бджоли покидають вулик і гинуть ззовні.

У жовтні, до настання стабільної прохолодної погоди, проводимо останню ревізію у гніздах. На той час бджоли повинні займати усі вулички у гнізді, навіть крайні, які прилягають до бічного утеплення. Буває, що окремі сім'ї потребують скорочення, а в інші потрібно додати кормові щільники.

Пасічники на сторінках «УП» висловлювали свої різні погляди на влаштування утеплення бджолосімей для зимівлі. Одні переконані, що потрібно ретельно утеплювати гнізда, а інші зазначають, що бджоли прекрасно перезимовують і без утеплення, навіть у тонкостінних вуликах.

Утеплення гнізд має важливе значення, особливо у тих областях країни, де зими бувають холодними. У полістиролових вуликах бічне утеплення ставити не потрібно, необхідно забезпечити більший підрамковий простір.

Бджоли можуть добре перезимовувати і в найхолодніші стабільно морозні зими, навіть у тонкостінних «ящиках», і норма розвиватися у наступному сезоні. Для цього потрібно мати відповідні умови: достатні запаси якісного корму, дуже сильні бджолосім'ї, здорові бджоли. Якщо хоч одна із цих умов буде не відповідною, то зимівля не може бути успішною. Практика зимівлі бджіл у тонкостінних вуликах у холодніших областях України свідчить, що без утеплення розхід корму у них за час зимівлі є більшим майже удвічі. Зокрема, ослаблені сім’ї з осені потребують доброго утеплення.

Практика навчає, що для слабких сімей на зимівлю необхідно укладати вужчі гнізда, щоб не було необсидженого корму у щільниках, адже в час холодної зими такі сім’ї не переходять на охолоджені щільники, бо не можуть їх розігріти, тому приречені на загибель. Натуральні ватні подушки та мати не є добрим матеріалом для утеплення гнізд. Тепер пасічники використовують мінеральну вату, синтетичну вату та інші вологопроникні матеріали, які краще утримують тепло, а також у малих пасіках повертаються до утеплення соломою, очеретом, мохом та ін. А придбати нові утеплювачі завжди можна в магазині «Гарбузовий Вулик».

Бічне утеплення не повинно бути надто товстим, а простір за ним не потрібно заповнювати додатковим ізолюючим тепломатеріалом. Достатньо товщини утеплювальних матів 7 - 10 см.

Вентиляція. 3 припиненням взятку бажано прикрити верхні льотки у вуликах, а у вересні і зовсім їх закрити, щоб не зумовлювати нападок бджіл та не створювати протягу у вулику через велику різницю температур. За наявності розплоду бджоли підтримують високу температуру у гнізді та здійснюють активну вентиляцію через нижній льоток. Прохолодні ночі змушують їх покидати крайні щільники у недостатньо звужених гніздах. Якщо у теплі осінні дні бджоли за наявності залишків розплоду ще здійснюють активну вентиляцію гнізда, то в час пізньої осені, взимку, вони не можуть взяти активної участі у процесі вентиляції у вулику. В цей час діє природна вентиляція завдяки різниці температур. Важливо, щоб через льотковий отвір забезпечувався вихід насиченого парою повітря і приплив свіжого. У листопаді, за наявності стабільних холодів, достатньо утримувати відкритим льотковий отвір в розрахунку 1,5 кв. см на один щільник, обсиджений бджолами, а з настанням морозів з температурою нижче -10 градусів С необхідно льотковий отвір зменшити на 30%.

Іван Брус Львівська обл.

Журнал «Український пасічник» №10 2015 рік