Зимівля бджіл за технологією Прокоповича: досвід поколінь

Зимівля бджіл за технологією Прокоповича: досвід поколінь

Матеріал взято з журналу «Український Пасічник»

Автор Микола Клюйков

Загальновідомо, що добре зимують надворі сильні сім'ї в утеплених вуликах та з правильним розташуванням кормових запасів, маючи близько 2,5 кг бджіл та 25-30 кг меду. Бджоли борються з холодом витрачаючи багато життєвих сил, що призводить до загибелі певної кількості особин. Велика сім'я підтримує досить високу температуру та вологість у центрі гнізда, що призводить до початку вирощування розплоду вже у другій половині січня. Поява розплоду примушує бджіл витрачати значну додаткову енергію на його обігрівання. Для вигодовування розплоду без пилку бджоли вимушені використовувати резерви свого організму, від чого виснажуються. Молоді бджоли, що вивелися взимку без якісного харчування, є неповноцінними.

Інтенсивна зимова діяльність бджіл без обльотів призводить до розвитку нозематозу. На зимовому розплоді виростає величезна кількість кліщів вароа. За перших відлиг і потеплінь льотні бджоли вимушені летіти по воду та пилок у холодну погоду, від чого масово гинуть.

У перший місяць весни кількість бджіл сім'ї не збільшується. Подальший розвиток також не досягає найвищого рівня, бо й матка вже працювала кілька місяців і не може продукувати дуже багато яєць.

Про зимівлю диких бджіл у бортях Прокопович писав наступне: "Жорстокі морози для бортного бджільництва смертельні. Слід знати, що:

• бджолині сімейства мають властивість сидіти взимку у вигляді кулеподібного клуба;
• якщо після малих морозів холод раптово збільшується до -25С, тоді усі бджоли, які сидять на поверхні кулі завтовшки з палець, замерзають. Водночас сімейство ущільнюється, від чого між мухою, яка замерзла, і довкола живих бджіл утворюється деякий порожній простір;
• якщо в наступні дні морози утримаються та збільшаться, то зовнішня муха знову замерзне, а сімейство ще більше ущільниться. Якщо морози у -25...-30С протримаються тиждень, то сімейство слабне настільки, що з настанням відлиги не може дістатися меду і гине від голоду, незважаючи на наявність меду на відстані одного вершка (4,5 см);
• сімейства, які лишилися живими після перших морозів, з настанням відлиги вичищають гнізда від мертвої мухи. Якщо в наступні місяці знову будуть сильні морози, то ці сімейства гинуть".

Прокопович мав тверде переконання, що бджіл треба берегти від холоду. Про сезон 1830 року він писав: "Добре літо давало мені всі можливості зробити зі своїх 700 вуликів ще 1000 нових "пнів", але я не наважився на це від того, що:

• здоров'я вже не дозволяє мені тяжко працювати;
• не було достатньо учнів для догляду за такою великою кількістю бджіл;
• не мав досить грошей і людей, щоб зробити таку кількість нових вуликів;
• не вистачило б зимівників, що важливіше вуликів!!!".

До речі, взимку 1829-1830 років із 700 зимувалих сімей загинуло всього 9, причому 5 із них загинуло від голоду через недогляд одного з учнів. Тепла зимівля забезпечувала бджолам збереження життєвих сил для стрімкого весняного розвитку. Прокопович писав: "Сім'я в міру її прожерливості з'їдає за зиму від 2,8 до 6,0 кг меду. Сім'я, яка з'їдає меду менше, на весну буває здоровішою".

Прокопович геніально використовував біологічні можливості бджіл зберігати життєві сили у прохолодну пору року, коли немає квітучих рослин, та розвивати найбільшу активність у теплу пору року. Активність сімей у медозбірний період за технологією Прокоповича завдяки стрімкому весняному розвитку перевершує активність сімей за сучасними технологіями утримання бджіл. Перехід на технологію Прокоповича дасть змогу утримувати додатково 5 кг меду від кожної сім'ї тільки за рахунок зменшення зимових витрат. Можна припустити, що медозбір влітку буде вищим на 5-10 кг. Загалом використання технології Прокоповича може підвищити продуктивність бджільництва на 50-60%. Там, де є тільки один ранній взяток, така технологія найкраща.

Вулики до зимівника заносили на початку листопада, коли бджоли вже сформували зимові клуби і не було надії на потепління для обльоту та очищення. Перед занесенням вулики зважували, уточнювали та занотовували кількість меду у кожному.

Залежно від розмірів зимівника в ньому можна було розмістити від 200 до 800 вуликів. Перед занесенням вуликів зимівник провітрювали і відповідно вихолоджували. Після занесення бджіл двері та вентиляційні отвори щільно зачиняли і температура у зимівнику поступово підвищувалася за рахунок тепла від самих бджіл (рис. 1).

Рис.1 Розміщення бджолосімей у зимівнику

Вентиляційні труби відкривали тільки за потреби освіжити повітря у зимівнику або під час значного підвищення температури повітря. Зазвичай грубки опалювалися нечасто, тільки у сильні морози. Якщо під час потепління температура у зимівнику значно підвищувалася, вентиляцію відкривали, а на ніч прочиняли двері.

П. І. Прокопович писав: "...Якщо свічка у зимівнику горить дуже тьмяно і гасне, це означає, що в ньому дуже шкідливе і тяжке повітря, яке слід виправити, протопивши грубку і відкривши душник... Вулики у зимівнику слід класти боком втулками догори. Якщо поставити вулик сторч, то, яким би сухим не був зимівник, у вулику обов'язково буде потіння, від чого віск і мед псуються. Температура у зимівнику має бути такою, щоб пасічник міг стояти там в одній сорочці. Зазвичай бджоли сидять у вулику непорушно, ніби сплять. Тільки одна або дві бджілки воркотять - це ознака найкращого спокою бджіл взимку. Якщо бджоли піднялися наверх вощин і вкрили їх собою, то це означає, що в зимівнику надмірний жар і треба прочинити на ніч двері та внести сніг і лід у кошелях".

Бджоли у комфортних умовах не утворюють щільний клуб, тому надлишкове тепло разом з водяною парою зразу ж піднімається вгору і виходить з вулика. Коли у вулику тепло, тоді немає великого значення, де розміщений мед. Бджоли вільно беруть мед для споживання де завгодно або переносять його у центр клуба.

Навесні 1829 року Прокопович надіслав до "Земледельческого журнала" звіт про зимівлю 1828-1829 років: "Холодна погода настала дуже рано. Останній раз бджоли обліталися 15 вересня. На початку жовтня нужденним сім'ям було додано меду. На 200 таких сімей витратили приблизно 250 кг меду. На початку листопада всі 425 вуликів переважили, кількість меду в кожному визначили та занотували, вулики занесли до зимівника. Морози настали з 17 листопада, а з 12 грудня почалися північні та північно-східні вітри, які дули постійно всю зиму. Такої суворої зими не було в останні 30 років. Грубки у зимівнику топилися постійно. Наприкінці січня маломедні сім'ї почали завмирати від голоду. Щоб їх врятувати, такі вулики виносили до грубок, відігрівали і їм додавали меду. Період без обльоту тривав від 15 вересня до 1 квітня (6,5 міс.). Багато бджіл вистрибувало з вуликів і гинуло. У багатьох вуликах бджоли забруднили калом щільники. Всі 425 сімейств з'їли за зиму 1910 кг меду, або в середньому по 4,5 кг на одну сім'ю. Деякі сім'ї, які почали у зимівнику вирощувати розплід, з'їли по 6,5-9,0 кг. Середнє споживання меду було на 14% вище, ніж у звичайну середньостатистичну зиму.

Чотирнадцять сімейств загинули. П'ятнадцять сімейств (дуже слабкі, безматочні, з поганими матками, з брудними щільниками) були приєднані до нормальних сімейств". Отже, у найсуворішу зиму, коли надворі загинуло 90% бджіл, втрати Прокоповича склали близько 7%, при середніх витратах меду всього 4,5 кг на сім'ю!

Прийшла пора змінити традиційні погляди на організацію зимівлі. Прокопович залишав бджолосім'ї «дрімати» в теплі аж до початку квітня. Для зменшення загибелі льотних бджіл на початку активного періоду застосовували звичайне борошно як замінник квіткового пилку, а також пасічні напувалки.

Купити напувалки для вуликів, що забезпечать бджолам доступ до води взимку, можна в інтернет-магазині "Гарбузовий Вулик" або за адресою Львів, вул. Любінська, 104.

Метод зимівлі бджіл у спостережних вуликах у теплих житлових приміщеннях добре відомий вже понад 200 років.

О. Д. Комісар у 1994 році видав книжку "Високотемпературна зимівля медоносних бджіл". Придбати дану книжку для детальнішого ознайомлення можна за посиланням. У цій книжці він розповідає про багаторічний успішний досвід зимівлі у теплій кімнаті невеликих нуклеусів, що мають тільки 0,25-0,5 кг бджіл (рис. 2).

Рис. 2. Розміщення бджолосім'ї у теплому приміщенні за методом високотемпературної зимівлі

О. Д. Комісар дає такі поради:

• треба використовувати спеціальні спостережні вулики. Бджоляр має оглядати сімейки щотижня. Такі побіжні огляди треба робити при слабкому освітленні;
• вулик має бути вузько-високим зі значним підрамковим простором. Стінки вулика повинні бути тонкими, щоб зайве тепло не затримувалося у вулику. Водночас вулик має бути щільним, ніякі протяги не припустимі. Оптимальна кількість бджіл 0,4 кг, кількість меду 2,2-3,0кг. Найкраще використовувати дві багатокорпусні рамки, повернуті на 90 градусів. Для збереження запасної матки можна використовувати тільки 1 рамку та вдвічі менше бджіл та меду;
• від того, що існує велика різниця між температурою повітря у вулику і на вулиці, виникає сухість повітря у вулику і бджоли потерпають від спраги. У верхній частині вулика обов'язково треба розмістити напувалку, щоб бджоли не гинули при вильотах по воду;
• заселення такого вулика потрібно робити ще у серпні, щоб бджоли звикли до нового місця. Пізнє заселення з вулиці до теплого приміщення призводить до вкрай небажаної активізації бджіл, котрі можуть загинути при вильоті у незнайомому місці в холодну погоду, а також можуть почати вирощувати розплід;
• щоб бджоли не вилітали у відлигу або сонячний зимовий день, бажано ззовні встановити на льотки ковпаки об'ємом 1-2 л з металевої сітки. Якщо є змога, для розміщення міні-вуликів краще використовувати північну стіну приміщення;
• якщо дуже багато льотків розташовано поруч, треба використовувати прилітні дошки різноманітних форм і кольорів та інші орієнтири. Якщо бджоли почнуть блукати, деяких маток можуть вбити;
• з настанням теплої погоди треба встановити міні-надставку з водою, цукровим сиропом, пергою або замінниками пилку;
  Придбати пасту з вмістом пилку для весняної підгодівлі з доставкою по Україні можна в інтернет-магазині "Гарбузовий Вулик" або у Львові.
• коли почнуть цвісти сади та настане стабільна тепла погода, маленькі сімейки можна переселити на пасіку у вулики. Такі сімейки потребують тепла та підгодівель. Дуже корисно підсилити їх рамками з розплодом на виході, медом та пергою від сильних здорових сімей.

Для зберігання мікронуклеусів із запасними матками О. Д. Комісар створив спеціальний міні-вулик з регульованим електропідігрівом (рис. 3).

Рис. 3. Вулик з електропідігрівом для зимівлі мікронуклеусів

Такий міні-вулик можна встановлювати в прохолодному темному приміщенні. Теоретично у такому вулику можна зберегти жменьку бджіл з маткою, але на практиці бажано мати не менше як 150 г бджіл, щоб під час непередбаченого відключення електроенергії міні-сімейка могла кілька днів протриматися самостійно. Отже, можна скласти таблицю щодо можливих варіантів зимівлі бджіл:

Порівняно з усіма наведеними способами зимівлі, спосіб Прокоповича виглядає найбільш зручним та ефективним.

Думаю, що технологія Прокоповича забута саме тому, що обов'язково потребує побудови зимівника, постійного контролю та підтримання у ньому певного мікроклімату.

Побудова зимівника з автоматичним регулюванням параметрів повітря це недешева справа, проте бджоляр буде щорічно мати зиск від зменшення втрат сімей протягом зимівлі та затрат на їх утримання і збільшення доходів. Для тих, хто займається продажем пакетів, тепла зимівля це величезне збільшення можливостей, адже роботи зі створення невеликих сімей можна виконувати у липні-серпні у великих об'ємах. Такі ж чудові можливості можуть бути у того, хто бажає швидко збільшити свою пасіку.

За допомогою зимівлі за Прокоповичем можна мати надію отримати новий спосіб боротьби із кліщами вароа. За традиційних умов утримання розплід відсутній у сім'ях тільки 2 місяці і самки кліща зберігають потенціал для розмноження. Якщо розплід буде відсутній протягом півроку, то можна очікувати значної загибелі самок кліща.

Бажаю всім пасічникам успіхів в опануванні незвичного способу зимівлі, а також інших досягнень нашого славетного генія бджільництва, що буде найкращим вшануванням пам'яті П. І. Прокоповича.