Перші весняні роботи на пасіці

Матеріал взято з журналу «Український Пасічник»

Автор Володимир Репка

Бджоли дуже чутливі до пір року і часу доби, тому не слід запізнюватися з виконанням сезонних робіт і особливо з виставленням вуликів з місць зимівлі. Наприкінці зимівлі як надворі, так і в приміщенні стан бджолиної сім'ї, природно, буває важчим, ніж у будь-який інший час. Бджоли за зиму постаріли, їхній кишечник наповнений незасвоєними залишками їжі, а у гнізді є розплід (він у цей час може займати значну площу щільників), його потрібно годувати і утримувати в теплі. Тому бджоли споживають корму значно більше, ніж раніше, хоч тоді їхній кишечник був майже вільним. Тепер корм вони не бережуть, як раніше, і особливо багато споживають перги. Вона їм потрібна не тільки для годування личинок, а й для себе. За недостатнього живлення пергою бджоли витрачають білок власного організму, а це приводить до послаблення функції залоз, що виробляють молочко, виснаження і швидкого старіння організму. За достатньої кількості білкового корму у вулику бджоли передчасно не виснажуються. Інстинкт розмноження змушує бджіл використовувати перги значно більше, ніж її було потрібно в попередній період життя. Від посиленого споживання білкового корму задній відділ кишечника бджіл, в якому нагромаджуються неперетравлені речовини, наповнюється все більше й більше.

Сім'я з кожним днем підходить все ближче до того критичного рубежу, досягнувши якого, бджоли вже не можуть виконувати свої функції. У сім'ях, що зимують у спокійній обстановці за достатніх запасів доброякісного корму, цей критичний стан не настає, навіть якщо зима триває 6-7 місяців. Вони благополучно доживають до обльоту.

Пасічники часто бувають змушені вдаватися до раннього і надраннього виставлення. Це, як правило, пов'язане з критичним станом зимуючих сімей і має характер екстреної допомоги, оскільки облетівшись і звільнивши кишечник від нагромаджених за зиму калових мас, бджоли заспокоюються і благополучно можуть дожити до кінця зимівлі.

Надраннє виставлення проводять за два-три тижні до прийнятого звичайного строку за температури +12..+14°С на сонячній стороні пасіки. Для того, щоб бджоли дружно облетілись, вулики розташовують біля південної стіни господарської будівлі, знімають дашки, верхнє утеплення (можна гніздо накрити чимось чорним - плівкою, папером, руберойдом чи толем для того, щоб за допомогою сонячного проміння температура у гнізді піднялася, бджоли збудилися) і повністю відкривають льоток (верхній і нижній). Після обльоту сім'ї визначають чи є корм і якої якості, надають допомогу і гніздо ретельно утеплюють, вулик закривають і знову заносять до зимівника. Завдяки ранньому виставленню бджолосімей вони швидко нарощують силу і можуть продуктивно використати головний ранній медозбір (біла акація тощо).

Проте, визначаючи строки виставлення бджіл (у випадку благополучного ходу зимівлі), слід також враховувати і час утворення пакетів бджіл та настання головного взятку у вашій місцевості: якщо медозбір ранній (у травні-червні), то сильні сім'ї краще виставляти за півтора-два тижні раніше від прийнятого строку (сім'ям можна розкласти над гніздом медово-, цукрово-медово-білкову пасту, від 0,5 до 1,0 кг). Якщо ж мед ви отримуєте з липи чи гречки - з виставленням краще не поспішати.

Місце для виставлення пасіки необхідно готувати заздалегідь. З початком танення снігу готують пасічний точок для розміщення на ньому вуликів. Важливо прискорити танення снігу, для чого його "зачорнюють", посипають попелом, вугільним пилом, торфом, тирсою чи землею (яку необхідно заготовити ще з осені, вкривши соломою десь під навісом). Деякі пасічники використовують для цього сажу чи пісок або інші темні пилоподібні матеріали, так, щоб на поверхні снігу утворився легкий темний наліт, Чорні частинки добре поглинають тепло сонячних променів і сніг швидко тане. Його періодично (якщо були великі кучугури) перекопують лопатами і знову зачорнюють. Це прискорить танення снігу на 10-15 днів раніше від звичайного строку, коли навколо ще лежить суцільний сніговий покрив. Якщо не вдасться це зробити перед виставленням бджолиних сімей, то точок необхідно застелити тонким шаром соломи, сухого листя, сіном. На снігу перед вуликами можна покласти аркуші газети або руберойду, на які будуть сідати бджоли - все це запобігатиме загибелі їх від холоду під час обльоту. Місця, де з'являються калюжі води, доцільно притрусити соломою, щоб бджоли в них не тонули.

Після танення снігу з точка видаляють минулорічне листя, нагромаджене протягом зими сміття. Якщо бджоли зимували надворі або під снігом, з вуликів скидають сніг і прочищають льотки від підмору. Якщо бджоли зимували у кожухах, то їх розкривають і розставляють вулики на постійні місця, льотки відкривають щоб у теплі сонячні дні бджоли змогли зробити очисний обліт.

Після звільнення точка від снігу треба замінити підгнилі кілочки новими, й тиснуті зі землі морозом знову забити і перевірити за рівнем (ветерпасом). А коли точок влаштовують заново, то кілочки під вулики забивають на висоту 25-30см, причому передні кілочки повинні бути приблизно на 1 см нижчі, щоб вода не затікала у льотки вуликів і для полегшення бджолам очищення їх від сміття. Але у вуликах на теплий занос такий нахил недопустимий - їх необхідно ставити чітко горизонтально. Така висота кілочків необхідна для того, щоб віддалити вулики від землі, біля якої вологість повітря більшу частину доби буває вища, і для зручності пасічника у роботі з бджолами.

Зараз є багато кочових пасік, тому навряд чи доцільно затрачати велику працю на забивання кілків. Навесні багато пасічників ставлять вулики на ящики, наповнені сухим листям або соломою (для утеплення дна вулика) чи на старі корпуси вуликів. Добре ставити вулики на старі автомобільні покришки від легкових автомобілів. Вони ніколи не намокають, добре прогріваються сонцем і їх легко утепляти, набивши травою, листям, стружкою чи соломою. У цьому випадку не затрачається час на приготування кілків та їх забивання в землю.

Ще до обльоту (виставлення зі зимівника) бджіл на пасіці в затишку на сонці ставлять напувалку. Важливо, щоб з першого вильоту бджоли знайшли воду у напувалці, тоді вони постійно будуть її відвідувати. Якщо ж запізнитися з виставленням напувалки, то бджоли знайдуть джерело води (нерідко недостатньо чисте в санітарному відношенні) в іншому місці і не стануть відвідувати напувалку. На відкритих місцях навколо напувалки влаштовують невисоку огорожу, яка захищає її від холодних вітрів. Наповнюють її теплою водою, яка повинна бути кожний день протягом всього пасічного сезону.

Купити напувалки для вуликів, що забезпечать бджолам доступ до води, можна в інтернет-магазині "Гарбузовий Вулик" або за адресою Львів, вул. Любінська, 104.

Про день виставлення бджіл із зимівника необхідно попередити населення розміщених поблизу будинків, бо сонячного дня чекають і господині, щоб просушити і провітрити білизну й одяг. Якщо ж це співпаде з обльотом бджіл, то в радіусі 100- 900 м все буде забруднене краплями калу коричневого кольору.

Орієнтовною датою для виставлення бджолиних сімей із зимівників є перехід середньодобової температури через 0°С. Період, на який припадає цей перехід, залежить від кліматичних умов зони, особливостей року, погодних умов. У практиці ж бджільництва, за хорошої зимівлі, прийнято проводити цю роботу коли з річок і ставків зникне лід, а з землі зійде основна маса снігу і з'являться перші квіти пилконосів і медодаїв - ліщини, вільхи, верби, підбілу (мати-й-мачухи). В Україні це припадає на кінець першої половини березня, у північних районах іноді на початок квітня, хоч бувають роки, коли у лютому температура підвищується до +14..+18°С і бджоли чудово облітуються.

Виставляти бджіл краще в теплий, сонячний, безвітряний день, коли денна температура в тіні +8..+10°С, а на сонці значно більша. В такий день вони добре облетяться, тому важливо не пропустити його. Іноді після нього настає затяжна дощова, холодна погода, що призведе до затримки виставлення бджіл із зимівників.

Виставляти бджіл із зимівника можна зранку чи ввечері. Виставляючи зранку, треба так розрахувати роботу, щоб до 10-11-ї години дня (поки ще порівняно прохолодно) виставити усі вулики. Тоді найбільш теплий час дня бджоли використають для обльоту. Велику пасіку (100-200 шт.) зручно виставляти з вечора. Бджоли, потривожені перенесенням, за ніч заспокояться і облетяться на наступний день з настанням тепла. У цьому випадку менше або зовсім не спостерігається зльотів бджіл з одних вуликів в інші. Якщо за ніч погода зміниться і бджоли облетітися не зможуть, то затримка обльоту на декілька днів суттєвої шкоди на заподіє (це в тому разі, коли добре проходила зимівля. В разі незадовільної зимівлі краще зачекати погожого дня і винести бджіл рано-вранці).

Напередодні виставлення необхідно очистити льотки від підмору, а перед самим виставленням закрити їх (верхній і нижній) наглухо засувками, вкладишами або заткнути папером чи сіном. Також щільно накривають гнізда зверху газетним папером, подушками чи матами, якщо сім'ї для посилення вентиляції зимували без дахів і утеплення. Двері зимівника відкривають навстіж, не боячись, що світло виманить бджіл. Виносити вулики слід обережно, без стуків і поштовхів, щоб уникнути зайвого хвилювання бджіл. Вулик, знятий зі стелажу, беруть під дно, щоб воно, бува, не відскочило, ставлять на носилки льотками назад, щоб той, хто йде позаду, міг помітити, якщо бджоли стануть викучуватися. Під час перенесення носильники повинні йти нога в ногу, щоб вулик менше розхитувався. Вулики ставлять на підготовлені кілочки чи підставки льотками на південь чи південний схід, накривають дахами, закріплюють прилітні дошки, через 10- 15 хвилин (якщо підвищується надворі температура повітря), коли бджоли трохи заспокояться, відкривають льотки. А краще їх відкрити після розставлення усіх сімей, не поспіль, а через один, щоб зменшити перемішування бджіл, їх блукання і підсилення одних сімей за рахунок інших. Коли бурхливий обліт перших сімей послабне, відкривають льотки у сусідніх вуликах.

На пасіках, де вулики не мають верхніх льотків, бджолам доводиться облітуватися через нижні. Із таких вуликів вони вилітають лише в дні з вищою температурою повітря. Пояснюється це тим, що клуб бджіл під час зимівлі, витративши корм, переміщується у верхню частину гнізда і віддаляється від нижнього льотка. Між льотком і клубом, тобто у нижній частині вулика, створюється зона з найхолоднішим і часто через недостатню вентиляцію сирим повітрям. Ця, так би мовити, «льодова зона» є бар'єром на шляху бджіл. Сім'я виходить на обліт через нижній льоток тільки тоді, коли сонце прогріє вулик з верху до низу. Розміщення льотка, відтак, має важливе значення в житті бджіл: верхній, до якого клуб близько розміщений, скорочує безоблітний період, нижній подовжує його.

Тільки-но сонце загляне у льотки вуликів, як бджоли починають виходити на обліт. Весняний обліт в одній сім'ї триває 20-30 хв.

Пасічник повинен прослідкувати за обльотом, по якому можна попередньо визначити стан сімей. Сім'ї, що добре перезимували, дружно та швидко облетяться, а облетівшись, починають виносити з вулика мертвих бджіл, різне сміття, приносити воду, а іноді й пилок.

У деяких сім'ях обліт млявий, не дружній, бджоли метушливо і безладно бігають по прилітній дошці, передній стінці вулика, немов чогось шукають, це свідчить про те, що в сім'ї немає матки. Якщо бджоли виповзають з льотка і відразу ж, не відлітаючи, спорожнюються, забруднюючи калом прилітну дошку і передню стінку вулика - у вулику є падевий чи прокислий мед і бджоли хворіють проносом. Якщо такі бджоли мають ще й роздуте черевце, то це вже ознака захворювання на нозематоз. А безрезультатні спроби злетіти, падіння на землю і повзання по ній з розчепіреними крилами - акарапідоз.

Погано облітуються бджоли, що голодують, а також зі слабких або з ослаблених за зиму сімей. Інколи вони зовсім не облітуються через те, що льоток у вулику (є тільки нижній) забитий мертвими бджолами. В цьому випадку достатньо прочистити його і бджоли підуть на обліт.

Іноді деякі сім'ї не облітуються тому, що ще не вийшли зі зимового малоактивного стану (це буває за доброї спокійної зимівлі). Якщо відкрити гніздо такої сім'ї, то буде видно, що бджоли в ньому сидять ще клубом. У такому випадку необхідно зняти з вулика дах і утеплення, дати сонячним променям зігріти гніздо зверху (можна на рамки зверху покласти щось чорне - папір, толь, тканину і т. д., щоб швидше розігріти гніздо). Під дією тепла і світла бджоли зразу ж починають дружно облітуватися, гніздо упорядковують, утеплюють, вулик закривають, льоток після закінчення обльоту скорочують відповідно до сили сім'ї.

Якщо сім'я голодна і бджоли почали осипатися від голоду, вулик заносять у тепле приміщення, рамки у гнізді розсувають і збризкують бджіл теплим цукровим сиропом чи медовою ситою. Коли бджоли зашумлять і піднімуться на рамки, у вулик дають рідку (цукрову чи медову) підгодівлю, налиту у рамки, і ставлять у гніздо. Зранку наступного дня у гніздо такої сім'ї ставлять рамки з медом, гніздо перекомплектовують, утеплюють і відносять вулик на своє місце на точку для обльоту.

Після закінчення масового обльоту та запису даних про нього у пасічницький журнал льотки звужують до 2-5 см і починають огляд неблагополучних сімей та надають їм необхідну допомогу, Причинами неблагополуччя можуть бути, зокрема, загибель матки під час зимівлі, ослаблення сімей під час зимівлі або обльоту (зльоти), відсутність або малі запаси корму, пронос або інші захворювання, пошкодження мишами гнізда тощо.

Якщо на пасіці виявлено безматочні сім'ї, то їм надають допомогу залежно від їхньої сили: сильній дають запасну матку чи приєднують нуклеус зі запасу, слабкі приєднують до менш сильних, цим самим підсилюючи їх.

Якщо мало корму, то терміново підставляють рамки з медом, а коли вони відсутні - дають закристалізований мед (0,5-.1 кг) на поліетиленову плівку або таку ж кількість цукрово-медової пасти чи теплий цукровий сироп (1:1), наливаючи у рамки (ставлять у гніздо бджіл) або у півлітрові баночки (ставлять над гніздом). Зараз практикують наливати сироп у поліетиленові мішечки і класти на рамки, попередньо проколовши голкою декілька отворів, і доводять кількість корму для нормального її розвитку до 1 кг на вуличку бджіл.

Придбати пасту для весняної підгодівлі з доставкою по Україні можна в інтернет-магазині "Гарбузовий Вулик" або у Львові.

Опроношені сім'ї пересаджують в чисті вулики, гнізда складають з запасних рамок, в яких повинно бути вдосталь меду і місця для відкладання яєць маткою.

Після виправлення недоліків у неблагополучних сім'ях проводять побіжний огляд всіх сімей пасіки: визначають візуально наявність кормів (відсунувши крайні рамки гнізда), матки і розплоду, силу сім'ї (зверху гнізда), у разі необхідності скорочують гнізда, утеплюють їх зверху рамок поліетиленовою плівкою, в декілька шарів газетного чи іншого паперу, щоб не виходило тепло, утеплювальні подушки кладуть зверху і з боків гнізда. Якщо настануть більш сприятливі погодні умови, з температурою повітря в тіні +12..+14°С, проводять більш ретельний огляд сімей, бджіл вивозять до квітучого весняного лісу для їх швидкого розвитку.