Зимівля бджіл у багатокорпусних вуликах: переваги та особливості

Особливості зимівлі бджолосімей в багатокорпусних вуликах

Матеріал взято з журналу «Український Пасічник»

Автор Андрій Дружбяк

Згідно з класичною технологією утримання бджолосімей у багатокорпусних вуликах, гнізда сімей до зимівлі формують у двох корпусах, оскільки недостатня висота багатокорпусної рамки (230 мм на відміну від Даданівської 300 мм) не забезпечує оптимального розміщення в одному корпусі зимового клуба бджіл (особливо сильної сім'ї) і зимових кормових запасів. Однак, за невдалого складання гнізда у двох корпусах, у бджіл часто виникають проблеми з подоланням під час зимівлі переходу між корпусами, про що вже неодноразово йшлося в «УП».

За правильної підготовки гнізда всі зимові запаси корму повинні бути сконцентровані у верхньому корпусі, щільники якого мають бути повністю, від верхніх до нижніх планок рамок, заповнені медом чи переробленим цукровим сиропом. Щільники нижнього корпусу призначені переважно для початкового формування та розміщення зимового клуба бджіл. А оскільки приблизно 70% клуба розміщується у порожніх чарунках щільників, захоплюючи кормові запаси тільки верхньою його частиною, то, відповідно, щільники нижнього корпусу повинні бути практично порожніми. У цьому випадку вже на початку зимівлі верхня частина клуба захопить запаси корму у верхньому корпусі і бджоли «безболісно» перейдуть до нього.

Купити корпуси для вуликів можна в інтернет-магазині "Гарбузовий Вулик" або у Львові, вул. Любінська, 104.

Однак під час загодівлі сімей бджоли інколи суттєву частину запасів корму складають і в нижньому корпусі. В такому випадку зимовий клуб бджіл формується повністю у нижньому корпусі під запасами корму. Якщо до кінця січня- початку лютого, тобто до початку яйцекладки маток, бджоли виберуть цей корм і клуб переміститься у верхній корпус, то зимівля проходить успішно. Якщо ж матка почне яйцекладку у нижньому корпусі, то бджоли залишаються годувати та обігрівати цей розплід, і клуб бджіл вже не в змозі переміщуватися до кормових запасів верхнього корпусу. Вибравши весь корм зі щільників нижнього корпусу, запаси якого там є недостатніми для всієї зимівлі, сім'я гине. Пасічники під час комплектування гнізд до зимівлі не завжди звертають на це увагу або ж і не мають можливості проконтролювати таку ситуацію.

Тому, готуючи бджіл до зимівлі у багатокорпусних вуликах, слід звернути увагу на такі моменти:

• щільники верхнього корпуса повинні бути повністю заповнені кормом від верхньої планки до нижньої. Водночас бажано, щоб у щільниках нижнього корпусу були мінімальні запаси корму і верхня частина клуба бджіл ще з осені розмістилася на щільниках верхнього корпусу;

Рис. 1. Щільник верхнього корпуса неповністю заповнені кормом

Рис. 2. Щільники нижнього корпуса забагато заповнені кормом

• верхні планки багатокорпусних рамок, або хоча б рамок нижнього корпуса на час зимівлі, повинні бути тонкими (завтовшки не більше ніж 10 мм). Це забезпечить мінімальну висоту переходу зимового клуба бджіл з нижнього до верхнього корпуса.

Часто пасічники переробляють старі Даданівські рамки з грубою верхньою планкою (завтовшки 20-25 мм) під багатокорпусний вулик, обрізавши їх по висоті. В такому випадку слід також зменшити і товщину верхньої планки рамки до 9-10 мм. Це, відповідно, забезпечить збільшення площі щільника, а також зменшення висоти безкормового переходу бджіл між корпусами під час зимівлі;

Рис. 3. Щільники верхнього корпуса недобудовані до нижніх планок рамок

Рис. 4. Дуже велика товщина верхніх планок рамок нижнього корпуса

• щільники верхнього корпусу повинні бути повністю відбудованими – до нижніх планок рамок. Щоб це забезпечити, під час навощування рамок лист вощини слід розміщувати у рамці впритул до нижньої планки. Часто пасічники залишають між листом вощини та нижньою планкою невеликий зазор, щоб при підвищеній температурі у гнізді вощина не ,пливла", тобто не деформувалася. Але бджоли часто цей зазор не забудовують, залишаючи внизу щільника над нижньою планкою щілину. Ці щілини у рамках верхніх корпусів на час зимівлі додатково збільшують висоту переходу між корпусами.

Рис.5. Залежність відбудови щільника від розміщення вощини у рамці: рамка навощена до нижньої планки рамки (а); між вощиною та нижньою планкою рамки залишено щілину (6)

Тому під час відбудови щільників бажано, по-перше, навощувати рамки впритул до нижньої планки рамок. Якщо вощина якісна, а дріт у багатокорпусній рамці добре натягнений у чотири ряди, то навіть при великому скупченні бджіл, які будуть брати участь у відбудові щільника, вощина не деформуватиметься.

Якісні пристосування для навощування та електронавощувачі можна знайти в інтернет-магазині "Гарбузовий Вулик" або купити у Львові.

Також помічено з практики, що бджоли, особливо у слабших сім'ях, часто не добудовують нижню частину щільників, або ж не дотягують їх до нижніх планок рамок саме у перших (нижніх) корпусах. Це, очевидно, можна пояснити не дуже сприятливими для відбудови щільників умовами мікроклімату в зоні розміщення льотка, де температура є відносно нижчою, ніж всередині гнізда.

Тому для якісної відбудови щільників бажано рамки з вощиною все ж таки встановлювати в другому корпусі - у центральній частині гнізда в зоні розміщення розплоду мікроклімат є найбільш сприятливим.

Отож, уникнувши за можливості перелічених помилок у формуванні гнізд, результати зимівлі будуть успішними.