Стимулюйте бджіл кобальтом і морською сіллю

У спілкуванні пасічників останнім часом можна все частіше почути про користь для бджіл кобальту і морської солі. А ось толком пояснити, навіщо це потрібно, може мало хто навіть з тих, хто підгодовує своїх бджіл цими речовинами. Про те, яку користь приносять бджолам кобальт і морська сіль, читайте у цьому матеріалі

Якщо із морською сіллю ситуація більш-менш зрозуміла, бо це все та ж добре знайома нам кухонна сіль збагачена ще й калієм, кальцієм, магнієм, бромом, стронцієм, йодом та боратом, то щодо кобальту потрібні додаткові пояснення.

Кобальт – це хімічний елемент, який у таблиці Менделєєва має атомний номер 27. У чистому вигляді цей важкий кристаловидний метал має сріблястий колір з рожевим відтінком і фіолетовими вкрапленнями. Він добре розчиняється у воді і відноситься до розряду мікроелементів, кількість яких у будь-якому живому організмі дуже низька. Та незважаючи на це, його роль досить важлива. І хоч окиси кобальту були відомі ще давнім єгиптянам та китайцям, біохіміки зацікавилися ним лише у 1934 році, коли з’ясувалося, що причиною масової загибелі великої рогатої худоби в різних країнах світу став саме дефіцит цього елемента в організмі тварин.

Після цього відкриття вчені взялися досліджувати вплив наявності чи відсутності цього елемента і на бджіл. Ось тоді і з’ясувалося, що кобальт діє на них, як сильна стимулююча добавки.

Під час дослідження встановлено, що за наявності солей кобальту в кишківнику бджіл виробляється вітамін В12, який, у свою чергу, впливає на білковий та вуглеводний обмін речовин, сприяє засвоєнню лікарських препаратів, активізує процес гемолімфотворення, прискорює синтез нуклеїнових кислот, забезпечує підтримку тканинного дихання, підвищує засвоєння вітамінів, гальмує розвиток патогенних бактеріальних мікроорганізмів.

Цікавий факт

Спосіб отримання морської солі не змінювався століттями. Як і раніше, морська вода під впливом природних факторів (сонце, вітер) просто випаровується. У підсумку, на відміну від кухонної, в морській солі міститься весь запас важливих і корисних мікроелементів.

 Додавання кобальту у підгодівлю бджіл сприяло тому, що личинки мали більшу вагу і були розвинутішими у порівнянні з контрольними сім'ями, які такої підгодівлі не отримували. А дорослі бджоли з такого розплоду проявляли значно вищу продуктивність.

Підгодівлі з містом кобальту, окрім всього іншого, прискорювали інтенсивність розвитку розплоду, сприяли поліпшенню якості хітинового покриттям, зміцнювали опірність бджіл до низки захворювань за рахунок зростання імунітету, продовжували тривалість життя бджіл. І вже зовсім несподіваними виявилися зміни в окремих органах бджіл. Так, зросла довжина хоботка і крил, а також розвинутішими були глоткові залози.

Цікавими виявилися і дослідження впливу кобальту на кількість розплоду. Так, сім'ї, які навесні отримували підгодівлю з кобальтом і морською сіллю вирощували на 28 відсотків розплоду більше ніж чи що такої підгодівлі не мали якщо ж кобальт давали бджолами восени то вони вирощували розплоду більше нам 12,5 процента.

Цікавий факт

Морську сіль можна вживати в їжу, дихати неї і робити ванночки. Люди, які працюють в соляних шахтах і печерах тривалий час мають здорові суглоби, дихальні органи і кровоносні судини. Помірне вживання морської солі діабетиками, дозволить трохи знизити рівень цукру в крові і поліпшити загальне самопочуття. З морської солі можна зробити "домашні ліки", необхідні при застуді. Наприклад, для полоскання горла і промивання для носових пазух. Сіль не сушить слизову і вимиває хвороботворні бактерії.

 

У ході цих дослідів учені виявили особливу здатність бджіл визначати, у якій поїлці є кобальта, а в якій його немає. Так, з кількох варіантів води і підгодівлі, вони безпомилково визначали ті, в яких був цей мікроелемент, і віддавали їм перевагу.

Після цих дослідів почалося виробництво хлористого кобальту, до складу якого входить морська сіль і сам метал. В одному грамі такої суміші міститься 960 міліграмів морської солі і 40 міліграмів  кобальту. Дослідним шляхом встановлено, що один грам суміші розводиться у двох літрах води чи сиропу будь-якої концентрації. Можна готувати й інший об'єм підгодівлі чи води але слід чітко дотримуватися пропорції 20 міліграм чистого кобальту на 1 літр води.

Чому це так важливо? Якщо дати менше хлористого кобальту в підгодівлю, то користі від цього не буде ніякої. Якщо ж більше, то можна зашкодити бджолам. Так встановлено, що передозування кобальту призводить до зниження рівня яйцекладки маткою або ж і до припинення її зовсім. Можуть частково загинути молоді личинки, а якщо передозування і далі триватиме, то почнуть гинути і личинки старшого віку.

Аби цього не трапилося, потрібно чергувати застосування кобальту хоча би через одну підгодівлю. Тоді навіть випадкове передозування не призведе до негативних наслідків. Зз досліду пасічників можна порадити використання дощової чи талої води для напувалок чи приготування сиропу. Якщо у бджіл є вибір між криничною і талою водою, вони обирають останню. І ще одне зауваження: застосування кобальту і морської солі у поїлках чи підгодівлях сприяє тому, що бджоли не шукають потрібних їм мікроелементів у гноївці і, відповідно, значно знижується ризик принесення до вуликів збудників усіляких хвороб, яких у такому середовищі більше ніж достатньо.

О. Михайлюк, м. Хмельницький

(№12, 189) грудень 2019 р.