Оси на пасіці

Кожного року оси на пасіках завдають певної шкоди, тож бджолярі вживають заходи, щоб зменшити їхню кількість. Цього року популяція ос на моїй пасіці була дещо меншою, а торік вони до пізньої осені (навіть при температурі, нижчій, ніж 10 градусів) залітали у вулики і викрадали мед. З весни я ставлю саморобні пастки, у яких восени можна побачити сотні мертвих ос. Однак певна їх кількість щорічно перезимовує поблизу пасіки. Повністю ліквідувати осине плем'я неможливо.

Пастки виготовляю із прозорих пластикових дволітрових пляшок. Відрізаю рівно впоперек 1/3 верхньої частини пляшки і вставляю її шийкою вниз. І пастка готова (фото 1). Заливаю на дно до 0,5 см розчину меду з молоком (чи сиропу, кислого вина, старого повидла з пивом тощо) і розставляю у пасіці. Через центральний отвір-горловину оси заходять у пастку, а назад, піднявшись по стінці пляшки, не можуть вийти. Але не всі види ос потрапляють у пастки. Є й такі, що обминають їх.

Фото 1. Пастка для відлову ос

Хочу поділитися своїми спостереженнями за осами на моїй пасіці. Крім шершнів, я бачив восени біля вуликів кілька різних видів ос. Серед них, окрім оси звичайної, були й такі, що будували свої гнізда для розплоду у бджолиних свіжовідбудованих щільниках. Чотири щільники стояли у вулику за заставною перегородкою на очистці від меду бджолами. Кілька днів дві оси відвідували цей вулик. Згодом одна з них облюбувала світлий крайній щільник та почала класти в нього яйця і запечатувати чарунки матеріалом, принесеним з болота (фото 2). У пообідню пору вулик нагрівався на сонці й утримував тепло. Тоді на рамки за заставну перегородку заходили бджоли і вибирали залишки меду, незважаючи на те, що неподалік на рамках працювала оса.

Фото 2. Чарунки на щільнику, запечатані осою

В іншому вулику, де залишалось кілька світлих щільників і не було бджіл, також поселилась оса. Вона мала досить довге тіло з дуже тонким переходом між тілом і грудьми. Будувала розплідне гніздо з болота, але не у бджолиних чарунках, а чіпляла гірлянду комірок, паралельно прикріплюючи до щільника На фото 3 добре видно, що матеріал, з якого збудовано чарунки для осиного розплоду, є різний. Це свідчить про те, що оса бере його для будівництва у різних місцях. За зовнішніми ознаками ця оса є дуже подібною до французької оси (фото 4). Але французька оса не будує гнізда з болота, а виробляє папір для будівництва щільника.

Фото 3. Гніздо, вибудоване осою

Фото 4. Складчатокрила оса сімейства Vespidae - Французька оса (Polistes galicus)

Переглядаючи довідники, я так і не дізнався назву оси, яка збудувала таке об'ємне гніздо. Після завершення роботи осою я вийняв рамку з осиним гніздом і, розкривши чарунки, всередині побачив довгасті коричневі кокони, у яких були вже дорослі личинки і по кілька мертвих мух та павуків, що слугують кормом для личинок. У показаному на фото 3 осиному гнізді було до 30 чарунок, облицьованих зсередини тонкою блискучою прозорою кутикулою. Отже, личинка не має контакту безпосередньо з будівельним матеріалом, який використовує оса. На фото 5 видно личинку, закриту кутикулою. Але були й інші гнізда, які мали по кілька чарунок, прикріплених до стінки вулика. Личинки у них були без коричневої кутикули, лежали безпосередньо на глинистій поверхні чарунки (фото 6). Ці гнізда будувала інша оса.

Фото 5. Личинка оси в чарунці, покрита кутикулою

Фото 6. Личинки іншого виду ос у глиняних чарунках без кутикули

Згодом під дашками вуликів на своїй пасіці я побачив оси ще іншого виду. Але вдалося зробити фото лише їхнього гнізда та маленьких коконів, подібних до коконів личинок осмій (фото 7). Кожне окреме гніздо складалося з трьох чарунок, у які оси наносили мертвих павуків лише одного виду (фото 8).

Фото 7. Кокони личинок оси круглої форми

Фото 8. 3 відкритих чарунок випав корм (мертві павуки)

Знаючи, що оси є суперниками бджіл, я знищив усі знайдені їхні гнізда. А потім задумався, чи правильно зробив? У пасіці часто можна побачити й корисні оси, наприклад, перетинчастокрилу піщану амофілу. Вона живе у нірках у землі, прилітає до бджолиної поїлки навесні, має червоно-чорне черевце і дуже помітна на водопої між бджолами. Амофіла знищує багато гусениць. Цікаво було б на сторінках журналу прочитати детальнішу інформацію про ос, які живуть на наших пасіках.

Іван Брус, Львіська обл.

Журнал «Український Пасічник» №2 2014 рік