Про амітраз і не тільки

У США та інших країнах щорічно втрачається близько 40% бджолосімей в час зимівлі. Це явище інколи називають синдромом загибелі бджолосімей (Colony Collapse Disorder). Воно проявляється у тих місцевостях, де нектар, пилок і вода заражені різними ксенобіотиками (шкідливими речовинами).

Значний вплив на здоров'я бджіл мають, зокрема, пестициди. Разом із взятком бджоли приносять їх у вулик, де ці отрути нагромаджуються у щільниках і поволі вбивають бджіл, особливо наприкінці зимівлі, коли в організмах бджіл бракує білків. Також бджіл ослаблюють грибкові захворювання, зокрема нозематоз. Крім того, негативний вплив мають кліщі Варроа, які є у кожній бджолиній сім'ї. Негативно впливає на імунітет бджіл також залишок лікувальних препаратів, які використовують у вулику. Великою загрозою для бджіл стало впровадження неонікотиноїдів для захисту рослин.

Останні дослідження свідчать, що токсичні хімічні речовини, які застосовують у рослинництві, впливають на розумову діяльність людини, зокрема на розвиток пам'яті учнів та студентів. Підтверджено токсичність генномодифікованої кукурудзи NK603, а також шкідливість широко застосовуваного «Раундапу» (гліфосату). Дослідження французького вченого Сераліні виявили, що заражене «Раундапом» зерно кукурудзи спричиняє вражаючі новоутворення (фото на с. 53) у щурів, подразнює внутрішні органи і пошкоджує нирки. «Раундап» гальмує синтез ароматичних амінокислот у рослинах, тобто блокує життєві процеси у них. Звикання рослин до «Раундапу» вимагає щораз більших доз його внесення, а відповідно, більших залишків у зерні та інших кінцевих продуктах.

Незважаючи на щораз більшу кількість фактів викриття шкідливого впливу ІМО-кукурудзи та «Раундапу», їх дедалі більше застосовують. У 2014 році були опубліковані праці про те, що «Раундап» (гліфосат) знищує механізм пам'яті у бджіл, знижує рівні відчуття організму комахи.

Подібну шкідливу дію мають і лікувальні препарати для бджіл на основі амітразу. Встановлення смужок, насичених амітразом, у вулик є також шкідливим для бджіл. Доза 2 смужки на 1 бджолосім'ю це 500 мг цієї отрути на 5-8 тижнів, що зумовлює хронічне зараження усіх живих організмів у вулику і звикання паразитів до дії отрути. Раніше кліщів привчали до флувалінату (Апістан), потім до кумафосу (препарат Чік-Майт), які мають два різних механізми дії. У багатьох країнах вже підтвердили стійкість Варроа до амітразу. Останні дослідження на території Чилі виявили, що там амітраз не діє на кліщів.

Доведено, що надлишкові дози амітразу підсилюють дію інших отрут, зокрема й неонікотиноїдів. Амітраз легше проникає в організм бджоли і легше виводиться, тому більші дози амітразу не такі вбивчі для бджіл, як флувалінату (Гімер та ін. 2013). У разі використання більших, ніж зазвичай, доз цих препаратів відповідно осипається більше кліщів Варроа. Пасічники використовують амітраз у 40 препаратах у концентраціях від 12,5 до 20%, які відомі за назвами «Акадреко», «Акарак», «Буметран», «Едрізар», «Ектодекс», «Мітак», «Тактик», «Топлайн» та ін. Ці препарати позначені спеціальними знаками, які попереджають про шкідливість їх для здоров'я і навколишнього середовища. Перед застосуванням ці препарати розчиняють у 500-1000 разів.

Тару з-під амітразу необхідно утилізувати як небезпечні відходи. Однак амітраз вважають умовно токсичним для бджіл. Доза амітразу, яка спричиняє загибель 50% бджіл після згодовування його з кормом, становить 12 мікрограмів на бджолу, а контактна доза, яка шкідливо проникає через хітиновий покрив, 12мл на бджолу (1 мікрограм становить 1 мільйонну частку грама, а 1 міліграм містить 1000 мікрограмів). Малі дози амітразу, які потрапляють у мед, швидко розкладаються у ньому на 2,4 диметилформамід (ДМФ) та N-(2,4 диметилфеніл) -М-метилформамід (ДМПФ), які становлять 50% продуктів розпаду і є токсичними для бджіл.

Амітраз краще розчиняється у воску і швидко розкладається у ньому до ДМПФ. Цю речовину мед може утримувати незмінною до 45 днів. Тому, якщо аналізами не виявлено амітразу у меду, то це не означає, що він не містить ДМПФ. Виявляється, що пасічники застосовують такі дози амітразу, що ДМПФ у значних кількостях проникає до перги та маточного молочка. Зазвичай у щільниках, де у вуликах застосовували амітраз, є високі дози ДМПФ, що сприяє розвитку нозематозів і руйнує процеси пізнання та пам'яті у бджіл. Є підозра, що амітраз збільшує рівень октопаміну в гемолімфі бджіл, це прискорює передчасне дозрівання молодих бджіл до ролі збирачок. Оскільки амітраз є порівняно мало токсичним для бджіл, а залишки ДМПФ можуть зумовлювати ефект хронічного отруєння, особливо в умовах рівночасного зараження пестицидами, то важливо, щоб у вулик потрапляло якнайменше амітразу і продуктів його розплоду. В такому разі краще використовувати димову таблетку, яка містить всього 13 тисячних грама амітразу, частина якого в час застосування випаровується разом з димом через шпари у вулику, що значно зменшує токсичність дії цієї отрути на бджіл, а дим добре проникає до закутків нижньої частини тіла кліща, отруюючи його.

Ведучи мову про токсичність амітразу, варто згадати про випадок важкого отруєння ним пасічника в США під час обкурювання бджіл. Тому виникає запитання: на скільки амітраз і виготовлені на його основі препарати є небезпечними для людини? Отруєння людей цими препаратами бувають рідше, ніж отруєння тварин. Цікавий випадок стався в Америці, коли фермер ковтнув амітразовмісний засіб, вважаючи, що це фруктовий сік. Після того він впав у сплячку з усіма ознаками важкого отруєння (Елвав та ін. 2005). Найбільше (23 випадки) отруєнь зареєстровано в Туреччині.

Час появи перших ознак від отруєння у вигляді блювання, сонливості, втрати свідомості становить від 5 хвилин до 2 годин, залежно від дози і шляху проникнення в організм. Важчими проявами отруєння є сповільнення серцебиття, порушення дихання, звуження, а часом і розширення зіниць очей.

Повертаючись до технології використання димових таблеток, вважаю за необхідне максимально зменшити час контакту пасічника з димом препарату під час запалювання таблеток і обов'язково використовувати засоби захисту рукавиці, окуляри, респіратор чи протигаз та ін.

Збігнєв Ліпіньскі, Йоанна Войтацка

м. Ольштин, Польща (з журналу «Pszczelarstwo» №11 за 2015 рік)

Переклад зі скороченням Зіновія Твердохліба

Журнал «Український Пасічник» №10 2016 року