Аскофероз (профілактика та лікування)

Хоч збудник цієї хвороби відомий давно, але лікарські препарати, що застосовуються, її повністю не виліковують.

Причина захворювання також відома - це порушення температурного режиму в гнізді бджіл. Ретельний аналіз її показує, що під нас хвороби відбуваються глибокі зміни в біологічному процесі бджолиної сім'ї. Причиною цих змін є погодні умови і діяльність (бездіяльність) пасічника. Для запобігання захворюванню потрібний комплекс заходів :

  1. Під час весняної ревізії слід звернути особливу увагу, чи немає сирості у вулику, і все вологе замінити (денця, корпуси утеплення); видалити зайві рамки; старанно утеплити сім'ю з боків і зверху.
  2. Утримувати сильні сім'ї. Слабкі, під час повторних похолодань і за низької температури вночі не спроможні підтримувати необхідну температуру в гнізді у період інтенсивного відкладання яєць і заміни бджіл, що перезимували.
  3. Якщо утворюються відводки, виводяться матки тощо у період повторних похолодань і за низької температури вночі не розширювати гнізд.
  4. Своєчасно замінювати темний сушник, вибраковувати коричневий і непридатний, максимально завантажувати сім'ї будівництвом вощини.
  5. Восени підгодовувати бджіл цукровим сиропом з розрахунку 4-5 л на сім'ю з відваром КАС-81. До якого додавати траву деревію (у такій самій кількості, як полину гіркого).
  6. Зимувати сім'ї на натуральному меді, напровесні для підгодівлі давати маломедові рамки (або мед). Усі ці рекомендації детально описані в спеціальній літературі. Якщо ретельно їх додержувати, то матимемо здорові сім'ї і позбудемося застосування для їхнього лікування різних препаратів, уникнемо зайвих витрат коштів та затрат праці.

Пасічникую з 1969 року. На зиму залишаю 20-25 сімей. До головного взятку готую 30-35 бджолосімей. Використовую вулики-лежаки на 20 рамок, магазинні надставки. Для утеплення застосовую, подушки з рогозу і моху. Зимують бджоли в 10-рамкових вуликах у приміщенні, де температура від 0 до +2 градусів.

Під час пересаджування сімей ретельно стежу за нумерацією вуликів. Зимую бджіл на меді, а для профілактики додаю на сім'ю 4-5 л цукрового сиропу з відваром (див. пункт 5) двічі обробляю комах біпіном проти вароатозу.

Влітку виважу паску на різнотрав’я і липу, потім - на соняшник та інші медоноси.

Бджоли у мене - карпатські, у 1994 році придбав пакети на пасіці Чернівецької обласної бджолоконтори. Захворювання на аскофероз на цій пасіці спостерігалось.

Маток замінюю, утворюючи відводки за методикою професора Ф. Руттнера “Матководство" для вуликів-лежаків.

У зв'язку з тим, що селекційний відбір провожу на високу продуктивність, мале роїння і незлобливість, то й роїння епізодичне. Так у 1995 році роїлась одна сім'я, в 1998 - також одна.

На аскофероз основні сім’ї не хворіли; з 16 відводків у 1998 році захворювання виявлено в одному - відкритого розплоду бджоли не покривали.

Зимівля в основному проходить нормально. Після виставляння вуликів, у перші теплі дні, пересаджую сім'ї у сухі й чисті лежаки. Старанно утеплюю. Для утворення відводків замість вилучених рамок ставлю 1-2 маломедові. Разового розширення гнізд не проводжу. Відводки відвожу на 3-4 км, чим і запобігаю злітанню льотних бджіл. Постійно підсилюю відводки печатним розплодом, чим підтримую баланс відкритого розплоду і бджіл-годувальниць, що й запобігає роїнню основних сімей.

Усі ці заходи і натуральний корм забезпечують бджолам добрий фізіологічний стан, сім'ям біологічну рівновагу і запобігають захворюванню.

За моїми спостереженнями, захворювання на аскофероз найчастіше спостерігається, коли бджіл утримують у дво- і багатокорпусних вуликах. Початок захворювання - у період заміни маток, особливо, якщо це робити щороку. Ставлячи другий корпус і піднімаючи в нього рамки із засівом та кормом з першого, замість вилучених дають сушняк і вощину. Між корпусами - розділювальна решітка. Об'єм вулика збільшується вдвічі, а кількість бджіл - попередня, розплід - роз'єднаний, льотні бджоли повернуться и нижній корпус.

Якщо все це відбувається на початку літа. – аскофероз неминучий, і надовго.

Пасік, де застосовується подібна методика, у нашій місцевості три (по 30-50 вуликів), і всі вони щороку боряться з аскоферозом.

Є. І. Шимановський, с. Зідьки , Зміївського району, Харківської області

Журнал “Пасіка” №3 1999 рік