Нозематоз бджіл та заходи для запобігання йому

Нозематоз бджіл - це інвазійна (паразитарна) хвороба, яку спричиняє одноклітинний паразитичний організм – Nosema apis. Існує багато рекомендацій щодо запобігання їй. Вони викладені в «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб ї отруєнь бджіл», затвердженій наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за №9 від 30.01.2001 р. та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України за М131/5322 від 12.02.2001 р. Ці інструкції державних структур набувають законності та є обов'язковими для виконання на території України всіма організаціями чи фізичними особами незалежно від форм їх власності. Тому наведу основні тези з Інструкції, які інформують пасічників щодо цієї проблеми.

Нозематоз - інвазійне захворювання дорослих бджіл, маток і трутнів, викликане мікроспоридіями Nosema apis (Zander), які розвиваються в епітеліальних клітинах cередньої і задньої кишки. Хвороба реєструється наприкінці зими і навесні, має характерні клінічні ознаки (рідкі, смердючі фекалії). Улітку хвороба може протікати без клінічних ознак. Бджоли заражаються при поїданні меду і перги, при чищенні комірок, при використанні води, забрудненої спорами ноземи. Розвитку хвороби сприяють: недоброякісний корм (падевий, закислий мед), тривала зимівля у вологому приміщенні, весняні повторні похолодання. У хворих бджіл порушується діяльність кишечнику, вони слабшають і гинуть від виснаження.

Спеціалісти вирізняють дві форми перебігу нозематозу: видиму (гостру) та скритну (латентну). Для гострої форми характерні ознаки негожої зимівлі: шум у гнізді, виповзання ослаблених бджіл, наявність великої кількості діарейних випорожнень на льотках та передніх стінках вулика. Після весняного обльоту сім'ї ще більше ослаблюються, можлива загибель маток. При скритній формі перебігу помітне незначне ослаблення сімей навесні та влітку.

Нерідко одна форма захворювання змінює іншу. В неблагополучних зонах хвороба має хронічний характер із значним піком загострення один раз в 4-5 років. Там, де нозематоз є «стаціонарним захворюванням» - на неблагополучних пасіках (де він реєструвався раніше) чи є інформація про виявлення його на інших пасіках в зонах розміщення минулолітнього медозбору - навесні треба досить уважно поставитися до фактів, наведених вище, та за їх наявності (невідкладно!!!) - передавати проби матеріалу (зішкреби випорожнень та явно ослаблених бджіл) до місцевої лабораторії ветеринарної медицини. Там же водночас можливо уточнити сьогочасну епізоотологічну ситуацію щодо наявних заразних хвороб бджіл.

Діагноз на нозематоз установлюють на підставі клінічних ознак хвороби І мікроскопічних досліджень з урахуванням епізоотичної ситуації. Нозематоз необхідно диференціювати від гафніозу, сальмонельозу, колібактеріозу, а також порушень діяльності кишечнику, викликаних недоброякісними кормами або порушенням спокою бджіл під час зимівлі.

При діагностиці нозематозу відзначають три ступені ураження:

слабкий до 100 спор;
середній до 1000 спор;
сильний понад 1000 спор у полі зору мікроскопа.

При слабкому ступені ураження здійснюють такі заходи:

виконують раннє виставлення бджіл із зимівника;
бджіл переганяють у продезінфіковані вулики, гнізда скорочують і утеплюють;
видаляють забруднені фекаліями бджіл щільники;

замінюють недоброякісний корм (кормові рамки беруть із резерву або від здорових бджолосімей), згодовують цукровий сироп або білкову пасту;
не підгодовують бджіл медом або пергою з уражених нозематозом гнізд;
вживають заходів для нарощування сили сімей і замінюють бджолиних маток.

При встановленні середнього і сильного ступенів ураження бджіл спорами ноземи пасіку оголошують неблагополучною, встановлюють обмеження і проводять заходи відповідно до пунктів 4.9-4.13, 6.1.2 цієї інструкції.

При лікуванні нозематозу використовують спеціальні препарати відповідно до настанов щодо їх застосування (фумагілін, ДЦГ і сульфадимезин, нозапіцид та ін.).

Враховуючи, що рекомендовані хіміотерапевтичні засоби фумагілін (антибіотик) та сульфадимезин (сульфаніламід) заборонено використовувати для бджільництва в країнах ЄС ще з 1995 р., а тепер - і в Україні.

Я нещодавно спілкувався зі спеціалістами «Прімавет-Софія» - розробника та виробника Нозестату. Вони наголошували, що в боротьбі з нозематозом повного одужання сімей можна досягти лише тоді, коли лікування відбувається в комплексі з дезінфекцією, усуненням джерел інвазії та іншими заходами. При цьому передусім необхідно з'ясувати причини гострої форми перебігу захворювання. Подальше медикаментозне лікування буде більш ефективним, якщо дотримуватись профілактичних заходів, які усувають значну частину збудників у навколишньому середовищі та сприяють зміцненню захисних сил бджолиних сімей. У цьому напрямку важливо дотримуватись таких умов:

усунути фактори, що спричиняють розлад. травлення;
достатньою мірою постачати бджолам мед та пилок;
відводки формувати з сильних сімей у період їх максимального розвитку;
не застосовувати забруднені екскрементами медові щільники, посуд та інший інвентар.

Варто наголосити, що заходи профілактики та боротьби з нозематозом досить специфічні для кожної пори року. Тож, враховуючи закінчення зими, давайте розглянемо план дій на весну.

Спеціалісти з бджільництва вважають, що якщо зимівля проходить неблагополучно, то надто важливим профілактичним заходом може бути організація надраннього обльоту бджіл. Після виставлення вуликів із зимівника кожен вулик необхідно поставити на минулорічне місце - це зменшить блукання бджіл та збереже сили їх ослабленого організму.

Після обльоту, за сприятливої погоди, ослаблені бджолині сім'ї переселяють у чисті та продезінфіковані вулики й утеплюють їх. Потім, при виявленні спор ноземи, хворим сім'ям дають лікувальний сироп, який розливають у годівниці. Водночас нагадуємо, що однією з важливих умов успішної боротьби з нозематозом є заміна бджолиних маток в усіх хворих сім'ях.

Захистіть своїх бджіл від нозематозу за допомогою ефективних препаратів, які ви знайдете на нашому сайті "Гарбузового Вулика" за посиланням або під статтею.