Гострий параліч бджіл

Гострий параліч - це інфекційна хвороба дорослих медоносних бджіл, яка спричиняється РНК-вмістом вірусу (нуклеїнової кислоти) кулястої форми. Вірус поширюється на усіх стадіях розвитку бджоли, але хворіють переважно молоді бджоли. Хвороба перебігає важко. Однією з особливостей цього збудника є прихований або гострий перебіг хвороби. Спостерігається параліч комахи, що швидко розвивається. Першими ознаками хвороби є облисіння, потемніння бджіл. Ця хвороба може призводити до загибелі впродовж доби великої частини бджолосім'ї, що веде до різкого зниження продуктивності бджіл щодо медозбору, знижується приріст бджолосім’ї.

Носіями збудника вірусу є медоносні робочі бджоли, трутні, джмелі, самки кліща Варроа. Зовні здорові бджоли можуть бути вірусоносіями цього захворювання. Вірус передається контактно. У межах кожного вулика можливим джерелом вірусу може бути мед, перга, яка містить слину уражених бджіл. Хворі бджоли заражають бджіл інших бджолосімей через загальні поїлки, під час крадіжки меду. Також захворювання передається при перестановці щільників з одних бджолосімей в інші, а також при використанні інфікованого бджільницького реманенту та інструменту.

Порушення технологій утримання бджіл, невідповідне годування, наявність кліща Варроа сприяють розвитку гострого паралічу. Прогресує захворювання рано навесні, в деяких ситуаціях наприкінці зими. На рамках та щільниках навесні наявна велика кількість плям опоношення, велика частина бджолосім’ї гине. Влітку захворювання на гострий параліч проявляється на 10-й день після зараження бджіл. Хворих комах помітно в ранковий час. Чим молодша зріла бджола, тим вища ймовірність інфікування. У дорослих бджіл вірус нагромаджується у клітинах головного мозку, в зорових тканинах, а також у тканинах нервової системи, глоткових залозах, у жирових клітинах комахи, середній кишці. При захворюванні у бджіл виникають проблеми з білковим, мінеральним і жировим обміном. При гострому паралічі бджоли не здатні літати, вони повзають біля вічка, підстрибують, у них збільшене черевце. Для комах з гострим паралічем характерна асиметрія розміщення крил.

Бджоли, уражені гострим паралічем, скупчуються на дні вулика, на прилітній дошці та поблизу вулика, деколи повільно обертаються на місці або тремтять. При огляді вулика можна виявити загиблих бджіл на дні вулика, прилітній дошці і на землі біля вулика. Трупи бджіл неприємно пахнуть, і здорові бджоли видаляють їх з вуликів. Захворювання проходить у бджолиних сім'ях по-різному. В одних простежується незначна загибель бджіл, в інших - повністю гине бджолосім'я , навіть можлива загибель усієї пасіки. Влітку інвазія паралічу може повторюватися.

Активна фаза тривалості хвороби коливається від 7 до 90 діб. Літературні дані свідчать про те, відомі випадки самостійного одужання бджіл. Проте сім'ї з такими комахами у будь-якому випадку поступаються неураженій бджолосім'ї за розвитком і продуктивністю.

Діагноз хвороби гострого паралічу встановлюють за характерними клінічними ознакам у результаті лабораторних досліджень. Уважно стежачи за вічком, у бджолиній сім'ї легко можна побачити захворювання бджіл на гострий параліч. Для підтвердження діагнозу у ветеринарну лабораторію направляють 50 хворих або недавно загинувших бджіл від 2-3 бджолосімей з явними ознаками хвороби.

При встановленні гострого паралічу пасіку оголошують неблагополучною з цієї хвороби, вводять обмеження і проводять заходи відповідно до чинних інструкцій. Усувають перегрів бджолиних гнізд, підтримують санітарний стан пасіки і вуликів, ведуть систематичну боротьбу з кліщем Варроа. Припиняють реалізацію бджолопакетів, маток, продуктів бджільництва і предметів догляду за бджолами. Старі негожі щільники перетоплюють на віск, проводять дезінфекцію вуликів, рамок, реманенту, спецодягу. Неприпустимо застосовувати перестановку щільників з розплодом і кормом із хворих сімей. Не проводити підсадку маток із перехворілих сімей, оскільки вони можуть передати розплоду схильність до захворювання й ослаблену імунну систему. Для профілактики захворювання використовують противірусні препарати. Одним з кращих протизапальних і антивірусних засобів є настоянки квіток деревію, що мають антисептичну, в'яжучу дію і поліпшують стан бджолиних сімей у разі захворювання паралічем.

Проблема хвороби бджіл та їх лікування завжди турбує бджолярів, оскільки вона може завдати велику кількість неприємностей. Просто так хвороба не з'являється, так як шкідник існує у сприятливих для нього умовах. Якщо вчасно не провести всі необхідні профілактичні заходи, не усунути проблему, внаслідок якої виникло захворювання, то бджолина сім’я приречена. Важливо суворо дотримуватися правил утримання бджіл. Чим вища резистентність бджіл, тим нижча ймовірність ураження їх вірусом. І це актуально у разі будь-якого захворювання.

Проф. Валентина Цікава м. Харків, НТЦ «Чарунка»

Журнал «Український Пасічник» №5 2016 рік