Як правильно вибрати, споживати і зберігати мед

Хочу порадити пасічникам-початківцям і тим, хто забув, як ми повинні пояснювати покупцям меду, за якими ознаками необхідно вибирати мед, як його корисно споживати та зберігати. Мед буває природний квітковий і падевий, а також виготовлений бджолами з цукру.

Виготовляють мед бджоли, яких у 1758 році Кліней спочатку назвав медоносними, а згодом пропонував називати медотворними. Ці маленькі трудівниці, крім меду, віск, прополіс, отруту виробляють, а також й інші бджолопродукти. Збираючи нектар та пилок, запилюють 80% сільськогосподарських культур, що сприяє значному підвищенню врожайності і якості продуктів та насіння.

Мед виготовляють бджоли з нектару, зібраного із квіткових рослин з додаванням білків і ферментів. Бджолиний натуральний мед за ботанічним походженням є квітковий монофлорний, зібраний з одного виду рослин (акації білої, липи, соняшника, ріпаку) та поліфлорний, зібраний з нектару багатьох рослин степовий, луговий, лісовий, фруктовий, різнотравний тощо). За способом отримання є відцентрований з медогонки, пресовий, а також найцінніший - щільниковий. Розрізняють мед за кольором, запахом, смаком. Він буває у рідкому чи закристалізованому стані. Колір меду може бути світлий або темний. Це залежить від квітів рослин, 3 яких бджоли збирали нектар. Ціннішими видами вважають світлі. У темних є більше мінеральних солей, заліза і марганцю.

Аромат меду залежить від запахів квіток. Втрачається запах у разі відкритого зберігання меду та його нагрівання. Кожний вид меду має свій індивідуальний аромат. Неповторні запахи меду з акації білої, липи, соняшнику.

Смакові властивості меду залежать від кількості фруктози, глюкози, амінокислот, органічних кислот, зрілості, посуди, в якій він міститься, умов, в яких зберігається.

Усі види меду мають приємний солодкий смак, за винятком каштанового, тютюнового, вербового, падевого, що відрізняються гіркуватим смаком. Щоб упевнитися у смакових якостях меду, потрібно взяти невелику кількість меду і покласти на кінчик язика, потримати не ковтаючи. Якщо відчуєте слабке пощипування та прохолоду на язику - то це ознака доброякісного меду.

Густину та зрілість рідкого меду можна визначити, спостерігаючи, як стікає мед з набраної ложки.

Є багато методів визначення якості меду, але лише спеціальна лабораторія може встановити достовірну якість і видати сертифікат. У жодному разі не можна кидати мед у гарячий чай або страву. Висока температура знищить усі корисні речовини.

Більше про те чи можна додавати все таки мед у чай можна прочитати у нашій статті на дану тему.

Мед потрібно покласти в рот і затримати, щоб він розчинився слиною. Добова доза для повноцінного засвоєння організмом дорослої людини становить не більше 100 г, розподілених на три прийоми (залежно від кислотності підшлункового соку) до приймання їжі чи після.

Найбільша користь з для здоров'я людини досягається систематичним щоденним вживанням меду у поєднанні його з настоями лікарських рослин (алое шипшина, звіробій, калина, малина та ін).

Усі бджолині продукти вже готові до споживання і не потребують додаткової кулінарної обробки. Вони універсальні і, не шкідливі для організму, швидко діють, Зберігаються довго без холодильника, консервації, стерилізації, доступні та значно дешевші від фармакологічних препаратів.

Намагайтеся якнайменше споживати цукор. Користі організму він дає значно менше. Першими потерпають зуби. У крові підвищується рівень холестерину цукру, зменшується виділення шлункової кислоти, для нормального травлення тощо.

Зберігається мед найкраще у скляному та дерев'яному посуді (щільно закритому) у сухому, без сторонніх запахів, приміщенні при температурі від 5 до 10°С. Нагрівати мед вище 37°С без вимушеної необхідності не можна, це призведе до значної втрати цінних харчових та лікарських властивостей. Проморожування не допустиме.

Також Ви можете ознайомитися з нашою статтею «Чи можна додавати мед у гарячий чай?».