Ріпаковий мед

Характеристика

Мед із ріпаку належить до весняних медів. Бджоли виробляють його в час масового цвітіння ріпаку у квітні-травні. Ріпакові поля є добрим джерелом меду і пилку для бджіл. Великі площі посіву цієї культури забезпечують чистий монофлорний мед, у якому міститься значна кількість ріпакового пилку і менше пилку інших рослин. Пилковий аналіз польського ріпакового меду виявив, що пилок із ріпаку в ньому становить у середньому 52,3%, а загальна кількість пилкових зерен рослин - 46200 у 10 г меду. Це відповідає стандартним вимогам цього виду меду. Вміст ріпакового пилку у такому меді повинен становити не менше 45% від усього вмісту пилку.

Органолептичні властивості

Рідкий ріпаковий мед може бути безбарвного кольору або ж із солом'яно-жовтим відтінком (чи зеленуватим). Це залежить від місцевості й кліматичних умов. Після кристалізації змінює колір на білий, сіро-кремовий.

Після відкачування вже на 3-7 день кристалізується, зважаючи на високий вміст глюкози (порівняно з іншими видами меду), а також низький вміст води.

Ріпаковий мед має делікатний солодкий (злегка гірчить) смак і слабо відчутний ріпаковий запах.

Фізико-хімічні властивості

Місцеві сорти ріпакового меду вирізняються низькою електропровідністю, низьким вмістом вільних кислот і проліну [Пролін - гетероциклічна амінокислота, яка бере участь у побудові колагенових волокон в організмі. - Ред.]. Ріпаковий мед належить до кислих медів (pН у межах 3,72-4,10), хоча загальна його кислотність є невисокою і становить у середньому 17,7 мг/кг.

Хімічний склад

Вміст води у ріпаковому меді - 17,3%, глюкози і фруктози може бути відповідно 37,3 і 37,6%. Загальний вміст редукційних цукрів - у середньому 74,9%, а сахарози - 0,5-2,4%. Мед із ріпаку містить також інші цукри (до 3,5%), зокрема, фуранозу, мальтозу, трегалозу, ізомальтозу. Вміст оксиметилфурфуролу коливається від 0,05 до 1,31 мг у 100 г меду.

Важливими сполуками ріпакового меду є флаваноїди і фенольні кислоти. У найбільшій кількості в цьому меді є флаваноїди - мірецитин, кемферол, а з фенольних кислот - хлорогенова, кавоваі ферулова.

Ріпаковий мед містить вільні аліфатичні кислоти - бурштинову, глюконову, мурашину і лимонну. Містить він також ароматичну абсцизову кислоту (від 2 до 7 мг у 100 г меду).

Загальний вміст білка у 100 г меду становить 160-280 мг. В амінокислотній фракції міститься 14 амінокислот. Серед них найбільше проліну (24 мг у 100 г меду).

До фракції ензимів ріпакового меду належать інвертаза, діастаза, глюкооксидаза. Мед містить характерні леткі речовини: дисульфід диметилу, 2-метилопропіононітрил і 2-метило- 1-пропанол. Вони надають аромату, властивого саме цьому виду меду. Вміст мікроелементів, головно калію, заліза і бору, в ріпаковому меді є невеликим (142 мг на 100 г), тому цей мед має малий вміст золи.

Біологічна дія

Ріпаковий мед має низьку антибіотичну дію. Дослідження, проведені в різних закладах, свідчать, що інгібіновий рівень для цього виду меду є низький і становить 3. Це означає, що найменша доза меду, яку необхідно застосувати для припинення росту стандартного зразка золотистого стафілокока (АТСС 6538Р), становить менше, ніж 31 мг на 1 мл.

Також є низькою ензиматична активність меду. Активність ензиму інвертази, яка впливає на розклад сахарози до простих цукрів, є невисокою (інвертазне число - 18,4). Активність амілази становить у середньому 29,6. А активність оксидази глюкози, яка відповідає за окиснення глюкози до глюконової кислоти, становить від 4,2 до 12,5 мг на 100 г меду.

Лікувальна дія

3 огляду на високий вміст легкозасвоюваних простих цукрів, ріпаковий мед є цінним джерелом енергії для серцевих м'язів. Завдяки вмісту флаваноїдів і фенольних кислот, калію і магнію мед розширює коронарні судини серця, збільшує силу скорочення серцевого м'яза.

Мед має сечогінні властивості, зменшує набряк кінцівок. Також він є загальнозміцнювальним засобом, регулює кров'яний тиск і холестерин, інші показники жирового обміну. 3 огляду на це ріпаковий мед використовують при серцевій недостатності, гіпертонії, малокрів'ї.

Використовують його ще як допоміжний засіб під час застосування препаратів лікування судинної системи.

Вміст летких речовин забезпечує добрий вплив на імунну систему. Цей мед добре лікує простудні захворювання та запальні процеси верхніх дихальних шляхів, слизових оболонок. Сприяє лікуванню кашлю. Особливо корисною є дія цього меду з теплим молоком чи настоями трав.

Завдяки вмісту корисних речовин ріпаковий мед моє ще детоксикаційну властивість. Він зв'язує в організмі шкідливі продукти метаболізму і виводить їх у водорозчинному вигляді з організму. Також він послаблює токсичну дію синтетичних лікарських засобів, алкоголю, кави та ін.

Холін, що є у меді, покращує роботу внутрішніх органів, жовчного міхура, печінки, органів виділення. Введення цього виду меду у дієтичні рецепти покращує стан здоров'я органів й усього організму.

Ріпаковий мед має корисний вплив на шлунок і дванадцятипалу кишку, зменшуючи запальний стані прискорюючи загоювання слизової оболонки цих органів. Людський організм добре засвоює залізо, яке містить ріпаковий мед, що сприяє підвищенню рівня гемоглобіну в крові. Цей мед запобігає виникненню остеопорозу.

Відомий також його зміцнювальній відновлюваний вплив на нервову систему та психічний стан незалежно від віку при неврастенії, апатії, старечому отупінні, психічному виснаженні, безсонні та шизофренії. В деяких західних клініках використовують медові стреси (хворі вживають до 400 г меду на добу). Окрім того, ріпаковий мед - важливий харчовий дієтичний продукт, що відновлює організм при фізичному та психічному виснаженні.

Ельжбета Голдерна-Кендзя, Богдан Кендзя, м. Познань

Переклав із скороченням Зенон Бортник з журналу «Пшчеларство» №2 за 2014 рік

Журнал «Український Пасічник» №4 2014 рік