З передмови автора до книги (перекл. укр.):
"В останні роки в Україні з'явилися нові технології, за якими вже затвердилася назва - «безвощинні технології» і в моїх дослідженнях вони займають особливе місце.
Багато хто скаже, що технології виробництва меду завжди (спочатку) аж до середини 19 століття були безвощинними. Епохальні винаходи рамки Прокоповичем, вощини Мерингом і медогонки Грушкою докорінно змінили не тільки технологію виробництва меду, але й саме бджільництво. В рази зросла продуктивність і ефективність праці та пасік, але разом з тим змінилася і якість виробленого меду. І не завжди в кращу сторону ...
Я неодноразово показував і доводив негативний вплив на якість меду кожної із застосовуваних технологій його виробництва. Та й без моїх доказів до багатьох приходить розуміння того, що підвищити якість меду можна лиш «розумним» застосуванням існуючих технологій.
Кардинальне ж підвищення якості можна отримати відмовившись від тієї чи іншої «порочної» технології. А в ідеалі ж (найвищу якість) можна досягти лише при вживанні меду з вулика («від бджоли»). Чи це можливо? Адже для цього треба відмовитися практично від ВСІХ технологій виробництва меду згаданих вище. Опуститися в середньовіччя?!
І таки почали «опускатися» ... - стали виробляти мед, виключаючи з ланцюжка переробки ту чи іншу «порочну» технологію. І навіть почали виробляти «дикий» мед за технологіями наших пращурів в колодах і дуплянках. Але ж ці технології низькопродуктивні, а значить малорентабельні. Та й якість їх не є бездоганною.
Мої дослідження були спрямовані на систематизацію та освоєння промислових технологій отримання високоякісного меду «від бджоли». Тобто шлях розумного отримання безвощинного меду, використовуючи напрацювання пасічників за весь час уходу бджільництва від безвощинних технологій, тобто з середини 19-го століття ... Виявилося, що Є ТАКІ ТЕХНОЛОГІЇ!
В Україні, як ні в одній державі світу, пасічники постійно шукали альтернативні шляхи збереження якості меду. І моє дослідження полягало (звелося) до виявлення і показу вад в ланцюжку технологій переробки меду і пропозицій (новацій), які дозволяють або зменшити, або виключити вплив переробки на якість меду. При цьому постійно враховувалися питання продуктивності і ефективності, а в кінцевому підсумку - рентабельності технологій.
Для цього зведені всі безвощинні технологи: і Прокоповича (Палтоя) 19-го століття, і корейських пасічників, і моїх колег І.Григорчука (пресований мед), В.Топоріна (секційний мед), А.Коміссара (брусковий мед), А. Сороки (забрусний "мед-самотік") і власні напрацювання.
Працю мою прошу (пропоную) розглядати як спробу створення «путівника» за технологіями отримання якісного меду для допитливих пасічників, які піклуються про рентабельність своєї пасіки, про здоров'я своє і своїх близьких."
Книга є прекрасним посібником для кожного бджоляра, який зацікавлений в навчанні та розвиненні існуючих знань та напрацювань або для тих, хто хоче присвятити себе безпосередньо освоєнню безвощинних технологій добування меду.

Кількість сторінок: 70

Рік: 2016

Автор: Соломка В.А.

Мова: російська