ШКОЛА ПАСІЧНИКА

Календар пасічника:
 

Весна 2018 року

Зима 2017-2018 років була незвичайна: грудень-січень видались теплими, тому бджолосім’ї, які зимували надворі та були розташовані на місцях, що добре обігріваються сонячними променями, а також захищені від вітрів, обліталися наприкінці грудня та початку січня.

Наприкінці січня випадав сніг. Лютий – сніжний і холодний, температура в кінці місяця опускалась до -10С..-22С.

Але вже 5-8 березня, хоч ще лежало на землі багато снігу, температура вдень була «плюсовою», що давало можливість оглянути бджолосім’ї.

При огляді вуликів 7-8 березня у сім’ях, де було тепло, був тільки критий розплід на площі стільників 10-15 см2. У сім’ях не утеплених та слабких фізіологічно розплоду не було. Бджолині матки почали відкладати яйця 9-10 березня. Після обльоту пасічники повинні оглянути бджолосім’ї, очистити дна вуликів, взяти підмор і здати у ветеринарну лабораторію.

Якщо при огляді виявиться, що є сім’я без матки – об’єднати таку бджолосім’ю з повноцінною.

В травні з такої об’єднаної сім’ї можна зробити відводок, який буде добре розвиватися влітку, принесе товарний мед та до зими стане повноцінною бджолосім’єю.

Якщо сім’я обсідає, наприклад, 5 стільників, а в гнізді їх є 6-7 – зайві потрібно забрати. Виникає питання – який стільник забрати? В першу чергу забирайте маломедні (або зовсім без меду) стільники, навіть тоді, коли там є невелика кількість розплоду. Якщо таких стільників немає – забираються крайні медові стільники, але за умов, що на залишених стільниках є достатньо корму. Краще забраний медовий стільник підставити у бджолосім’ю, наприклад, на початку квітня.

Березень-квітень – основні місяці розвитку бджолосімей. Час, коли в природі ще немає доброго взятку. Температура повітря нестабільна. Різка зміна температур нічних та денних, при тому, що вдень бджоли вилітають по воду. Тож, в холодні дні багато бджіл в таких випадках коченіє і не повертається у гніздо. Навесні потрібно якомога ліпше зберегти «зимових» бджіл, адже вони працюють над відродженням сили бджолосім’ї, і дуже добре, коли в ці місяці 2-3 бджоли працюють над розвитком 1 молодої, а не навпаки.

При весняному нарощуванні бджолосім’ї їй потрібні тепло та корм, до якого відноситься і вода. Гнізда навесні накривають зверху і з боків поліетиленовими та металізованими плівками (блискучою стороною до гнізда). На плівках конденсується вологе повітря і утворюються краплини води. Бджоли ці краплі використовують і таким чином не вилітають з вулика. Плівки добре зберігають тепло.

У зимівниках та павільйонах стежать за температурою і вологістю. При виносі бджіл з зимівників надвір бджолосім’ї бажано розміщувати на те ж місце, де вони були восени. На пасіці, на місцях, які добре обігріваються сонячними променями, повинні бути напувалки з прісною та підсоленою водою.

Огляд бджолосімей потрібно проводити у теплі дні, але швидко, оскільки можливі нападки бджіл з інших вуликів.

Якщо пасічник не впевнений у доброякісній обробці бджіл восени від кліща Варроа, то обов’язково обробити сім’ї, але до перших приносів бджолами пилку. Оскільки пізніше при появі розплоду у бджолосім’ї кліщ з бджіл переходить у чарунки на розплід.

Обробляти від кліща навесні бажано кислотами (мурашина, щавлева, молочна), препаратами, що створюють дим або пару.
При підгодівлі бджіл у якості профілактики від захворювань бажано сироп збагачувати настоянкою часнику тощо. Настоянка робиться таким чином: зубці 1 середньої головки часнику пропустити через часникодавку і залити гарячою водою. Настоювати 1-2 доби; 0,2 л настоянки змішати з 1 л цукрового сиропу 1:1. Рекомендую, оскільки декілька років застосовував і переконався у доцільності.

Роботи на пасіці в квітні

Те, що не встигли зробити в березні, необхідно «наздогнати» на початку квітня. Квітень – важливий місяць у весняному розвитку бджолосімей, оскільки бджоли, що народяться в цьому місяці, працюють на медозборах з садів, акації та трав’янистих рослин, що квітнуть у травні. В квітні бджолам потрібне тепло і підгодівля. Місяць вимагає вчасного і доброго догляду за бджолосім’ями. Важливо під час операції з розширення гнізда зберегти тепло та корм в вулику.

Підгодівлю потрібно давати будь-яким методом, але так, щоб корм завжди був зверху, як стеля.

Наприкінці місяця (третя декада) розширюють гнізда добрими світлими стільниками, що були сформовані бджолами у минулому році. При появі підтримуючого взятку (цвіте алича або черешня) можна підставляти бджолосім’ям рамки зі штучною вощиною та розширяти їх постановкою надставок і корпусів.

Розширення гнізд найліпше робити так, щоб всі стільники (бувші в гнізді та підставлені) щільно покривалися бджолами. Наприкінці квітня транспортують бджіл до ранніх масивів медодаїв.

Роботи на пасіці в травні

Травень – час, який пасічник має використати для нарощування якомога потужніших сімей, з метою отримання меду та пилку з травневих та літніх медодаїв. В цьому місяці настає пора роїння бджіл, створення відводків, реалізації бджолопакетів та виводу маток. Зважаючи на це, травень – один з найнапруженіших місяців у роботі пасічника у прикладанні фізичних та творчих зусиль. Основна кількість зимових бджіл гине, а на їх місце з бурним нарощуванням народжуються нові молоді бджоли, з яких добра частина є зрілими і працездатними, готовими до збору меду та пилку.

Інші – ще молоді (вуликові бджоли), що в основному обігрівають та годують розплід. Матка інтенсивно відкладає яйця, а щоб була для цього достатня кількість чарунок, пасічник повинен вчасно і вміло ставити у гніздо світло-коричневі стільники з чарунками для робочих бджіл та рамки зі штучною вощиною. Тепле гніздо і достатня кількість корму в травні – основа інтенсивного вирощування розплоду. Як тільки бджоли почнуть будувати над рамками і між ними воскові «мостики», сім’ям необхідно підставити рамки зі штучною вощиною та воскобудівні рамки для отримання додаткового воску і боротьби з кліщем Варроа.

Власники пасік з метою охорони бджіл від отруєнь під час обробки медодайних рослин від шкідників підтримують зв'язок зі спеціалістами, які відповідають за хімічну обробку рослин, або з власниками, що вирощують названі рослини через громадські пасічні об’єднання, державні органи (сільради).

Підготував Головний редактор журналу "Український пасічник" Осташевський Микола Дмитрович