ШКОЛА ПАСІЧНИКА

Календар пасічника:

Роботи на пасіці в січні

Січень є найхолоднішим місяцем зими. Взимку вулики найчастіше покриті снігом, якщо пасіка розташована на дворі. Бджоли у вуликах зазвичай збираються у щільний клуб, в якому продовжується їх нормальне життя. У цьому легко переконуємося, прослуховуючи за допомогою апіскопа або звичайної трубочки (поліетиленової, гумової, металевої тощо). Для цього треба один кінець трубочки вставити у льоток, а інший – прикласти до вуха.

Рівний гул, який добре прослуховується, свідчить про те, що стан бджолосім’ї – нормальний. Посилений гул свідчить про переохолодження або надмірний перегрів гнізда, кристалізацію меду, відсутність або малу кількість корму, підвищення або зниження відносної вологості, втрату матки чи наявність в гнізді мишей. Якщо при прослуховуванні не чути звуків бджіл, тут рекомендується легенько постукати по стінці вулика. Коли бджоли живі – з’являться звуки.

Звуки, які нагадують шелестіння сухого листя, що виникає під час вітру в лісі, говорять про те, що бджоли знесилені і голодні. Якщо дзижчання триває впродовж 10 секунд, а потім затихає, то в гнізді все спокійно. В іншому випадку бджоли гудуть значно довше після стукання, значить у вулику щось не так як повинно бути.

Під час прослуховування – посилений гул бджіл, тиша – коли знесилені чи голодні, якщо з льотка видно різне сміття – це сигнали для пасічника, що треба негайно допомогти бджолосім’ям: очистити льотки, позбутись мишей у вулику, при потребі – підгодувати. Якщо сім’я не має матки, можна підсадити матку з бджолами з нуклеусу, але в такому випадку молода матка, що попадає з невеликої нуклеусної бджолосім’ї у значно більшу і сильнішу, отримує стресову ситуацію і може почати відкладати яйця, що є небажаним у січні. Краще безматочну сім’ю підсадити в сім’ю з маткою. Така об’єднана бджолосім’я навесні буде добре розвиватись і забезпечить добрий взяток з різних весняних та садових медодаїв. З такої сім’ї пасічник наприкінці травня-початку червня зробить відводок, який ще до осені набере силу повноцінної  сім’ї і ще буде з медом. І так пасічник у січні раз у декаду повинен прослуховувати бджолосім’ї.

У січні пасічник своєчасно виявляє та усуває недоліки зимівлі. Найкраще бджоли зимують у зимівниках за температури 0-2С та відносній вологості 75-85%. Досягається це регулюванням припливно-витяжної вентиляції. За підвищення  температури в зимівниках на 3-4С бджоли починають непокоїтись у вуликах, таким чином клуб бджіл розпадається, бджоли виходять з вулика, що спричиняє їх загибель.

У сильних сім’ях у період зимового спокою температура у гнізді стабільна близько 15С тепла. У слабких сім’ях усередині клубу температура в цей період трохи більша і схильна до різких коливань. Для підтримки нормальної температури бджоли в слабких сім’ях витрачають набагато більше енергії, тому споживають значно більше корму. В січні, якщо в гнізді є щільник з пергою, може бути незначна кількість відкритого та закритого розплоду. Такі сім’ї також споживають більше корму – це для підтримки температури в центрі гнізда близько 34-35С та годівлі розплоду. Тому вище названі причини вимагають від пасічника особливого контролю за такими сім’ями. Бджолосім’ї в січні повинні бути добре забезпечені кормом та утеплені. Підгодівлю краще давати медовим кормом: суміш меду з цукровою пудрою 1:4 або 1:5, яку кладуть зверху рамок у поліетиленових пакетах. Знизу в пакетах треба зробити декілька прорізів, направлених перпендикулярно верхнім брускам рамок.

Для гарантованого переконання дійсного стану щодо кормів у бджолосім’ї багато пасічників оглядає гніздо бджіл узимку, зокрема у січні. Кожного року це роблю особисто. Пасіка розташована на дворі, поблизу м. Львова. У січні бувають відлиги і сонячні дні з невеликою плюсовою температурою. Бджоли з вуликів ще не вилітають. У ці дні стараюся переглянути бджолосім’ї. Під час перегляду звертаю увагу на наявність кормів, розплоду, кількість бджіл та матки. Якщо є розплід – матки не шукаю, оскільки розплід підтверджує, що матка є. Маломедні або без меду щільники виймаю з гнізда. Пір’ям акуратно змітаю бджіл на щільники, що є у гнізді. Коли з таких щільників змітаю бджіл, дуже пильно оглядаю, чи є на них бджолина матка. Якщо є, то її треба з впевненістю будь-яким чином перенести на щільники у гніздо. Бажано її в руки не брати. Робити це треба спокійно, але швидко. Якщо у гнізді є повномедні щільники, і вони не покриті бджолами, їх також забирають з гнізда.

Переконавшись, що корму достатньо, стискаю щільники (формую гніздо) і добре утеплюю. Бджолосім’ям, коли з’являється розплід, потрібно стабільне тепло і достатня кількість кормів. Правда, під час огляду сімей у січні, злетить декілька десятків бджіл, і вони можуть загинути, але нове гніздо бджіл вже гарантує збереження бджолосімей до весняного обльоту.

У січні пасічники перетоплюють старі та пошкоджені щільники на віск, ремонтують  та дезінфікують вулики, виготовляють рамки і на них насилюють дріт, але його не натягують і не закріплюють. Натягування дроту необхідно робити безпосередньо перед навощуванням рамок.

Виготовляють або купують скриньки для формування і реалізації навесні бджолопакетів. Виготовляють або купують вулики та інший пасічний реманент. Сьогодні багато пасічників, зокрема взимку, виготовляють апібудиночки.

Якщо під час прослуховування бджолосімей, особливо, коли під час постукування по стінці вулика не чути звуку бджіл, а ще два-три дні тому бджоли були живі, це говорить про те, що у бджолосім’ї немає корму. Таку бджолосім’ю заносять у тепле приміщення, скроплюють бджіл теплим рідким цукровим сиропом або медовою ситою. Через деякий час бджоли оживуть і будуть споживати сироп. Щоб бджоли не розліталися, їх бажано щільно прикрити марлею у декілька шарів, а зверху знову час від часу марлю змочувати сиропом. Коли всі бджоли стануть активнішими – добре чути їх гудіння. Перенесіть їх у вулик на щільниках з медом, підігрітих попередньо. Навесні обов’язково треба буде замінити матку, якщо хочете зберегти сім’ю і наприкінці літа мати ще мед. Найкраще бджолами такої сім’ї підсилити інші бджолосім’ї, ефект від цього набагато прибутковіший, ніж збереження сім’ї.

Січень багатий на святкові дні та довгі вечори, що сприяють пасічникам здобувати різноманітну інформацію.

У бджільництві головне – читання друкованої літератури, зокрема журналів та книг. Читаючи літературу, ви завжди знайдете для себе щось цікаве та нове!

Коли Ви, шановний пасічнику, дізнались, спостерігаючи, чогось нового в пасіці чи провели якийсь дослід, що у майбутньому сприятиме розвитку бджолосімей та перспективі українського бджільництва будьте благородним, не тримайте в таємниці, а передайте його в життя пасіки та колегам пасічникам через друковане слово на сторінках журналу «Український Пасічник».

Чи відомо вам , що бджоли мають три простих ока і одну пару складних. Перші – дуже чутливі до світла слабкої інтенсивності. Завдяки ним бджоли орієнтуються, коли настає світанок та заходить сонце. Складні очі дають змогу під час польоту визначити форму і колір предметів, відшукувати квіти медодаїв та свої вулики.

У січні народилися відомі в українському бджільництві такі особи:

-отець Іван Григорович Наумович (1826-1951);

-отець Юліан Дуткевич (1857-1925);

-професор Іполит Іванович Коробльов (1875-1951);

-професор Віктор Петрович Поліщук (1931-2017);

Професор Леонід Іванович Бондарчук (1938-2015).

2 січня 1814 року- дата, яка вважається часом, коли вперше у світі з’явився розбірний рамковий вулик, якого називають втулковим вуликом Петра Івановича Прокоповича.

 

Підготував Головний редактор журналу «Український Пасічник» Микола Дмитрович Осташевський.